Объяснение:
Это передача социального опыта. В обществе нет другого механизма передачи социального опыта помимо культуры. Социальные качества человека не передаются генетической программой. Благодаря культуре осуществляется передача, трансляция социального опыта как от одного поколения к другому, так и между странами и народами.
Эту важную социальную функцию культура выполняет посредством сложной знаковой системы, которая сохраняет социальный опыт поколений в понятиях и словах, математических символах и формулах науки, своеобразных языках искусства, в продуктах человеческого труда - орудиях производства, предметах потребления, т.е. заключает в себе все те знаки, которые рассказывают о человеке, его творческих силах и возможностях. В этом смысле культуру можно назвать "памятью" человечества. Однако необходимо подчеркнуть, что культура не просто "кладовая" накопленного человечеством социального опыта, а средство его активной переработки, отбора именно той информации, которая необходима обществу, которая представляет национальную и общечеловеческую ценность.
Информативную функцию культуры оценивают очень высоко представители семиотического подхода к культуре.
В этой функции культура связывает поколения, обогащая каждое последующее опытом предшествующих.
Но это не значит, что достаточно жить в сегодняшнем мире и читать современные книги, чтобы приобщиться к опыту мировой культуры. Необходимо различать понятия «культурность» и «современность». Чтобы стать культурным, человеку необходимо пройти, как говорил И.В. Гете, «через все эпохи мировой культуры».
Глубокими размышлениями о сущности культуры наполнены поэтические строфы Пастернака:
Во всем мне хочется дойти до самой сути.
В работе, в поисках пути,
В сердечной смуте.
До сущности протекших дней.
До их причины,
До оснований, до корней,
До сердцевины,
Все время схватывая нить судеб, событий,
Жить, думать, чувствовать, любить.
Свершать открытья.
Здесь культура рассматривается не как нечто внешнее по отношению к человеку, детерминирующее формы его жизнедеятельности, но как реализации его творческих возможностей.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.