На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з навколишнім світом. Але з тих пір як з'явилося високоіндустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко підсилилося, розширився обсяг цього втручання, й зараз загрожує стати глобальною небезпекою для людства. Витрата не відновлювальних видів сировини підвищується, усе більше орних земель вибуває з економіки, так як на них будуються міста й заводи. Людині доводиться усе більше втручатися в господарство біосфери - тієї частини нашої планети, у якій існує життя. Біосфера Землі в цей час піддається наростаючому антропогенному впливу. При цьому можна виділити декілька найбільш істотних процесів, кожний з яких не поліпшує екологічну ситуацію на планеті. Найбільш масштабним і значним є хімічне забруднення середовища невластивими їй речовинами хімічної природи. Серед них - газоподібні й аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження. Прогресує й нагромадження вуглекислого газу в атмосфері. Подальший розвиток цього процесу буде підсилювати небажану тенденцію убік підвищення середньорічної температури на планеті. Викликає тривогу в екологів і триваюче забруднення Світового океану нафтою й нафтопродуктами, що досягло уже 1/5 площі його загальної поверхні. Нафтове забруднення таких розмірів може викликати істотні порушення газо- і водообміну між гідросферою й атмосферою. Не викликає сумнівів і значення хімічного забруднення ґрунту пестицидами і його підвищена кислотність, що веде до розпаду екосистеми. У цілому , всі розглянуті фактори, яким можна приписати забруднюючий ефект, впливають на процеси, що відбуваються в біосфері.
Казанская икона Божией МатериДо 1630-х годов икона почиталась местно, в Казанской епархии, хотя ещё в 1579 году список с Казанской иконы был отправлен в Москву царю Ивану IV (Грозному).
В 1594 году митрополит Казанский Гермоген составил «Повесть и чюдеса Пречистые Богородицы, честнаго и славнаго Ея явления образа, иже в Казани»[2]. Согласно этому источнику, чудеса от иконы начались ещё при её перенесении с места явления во храм: исцелились двое слепых, участвовавших в процессии[2]. В 1606 году митрополит Гермоген стал Патриархом Московским и всея Руси, сыграв особую роль в преодолении Смуты. К началу 1611 года для большинства людей (как патриотов, так и интервентов и изменнического боярского правительства) он стал главой патриотического движения[4].
Патриарх Гермоген благословил первое народное ополчение, призванное освободить Москву от польско-литовской оккупации[5]. Когда ополчение стояло под стенами Москвы, протопоп Благовещенского собора Казани привёз «список с явленного образа» Казанской иконы. Казаки встретили образ без должного почтения, что описано в «Новом летописце» 1630-х годов[6]. Первое ополчение потерпело неудачу, распавшись после убийства казаками его главы Прокопия Ляпунова 22 июля 1611 года.
Последняя грамота патриарха Гермогена в Нижний Новгород и Казанскому митрополиту Ефрему, направленная в конце августа 1611 года с призывом твёрдо стоять «за Пречистой дом, и за чудотворцов, и за веру», послужила мощным импульсом к созданию второго ополчения. Осенью того же года протопоп Казанского Благовещенского собора находился с иконой в Ярославле в ожидании возможности сплавиться вниз по Волге в Казань[7]. Прибывшая в это время из Нижнего Новгорода рать князя Дмитрия Пожарского (Второе народное ополчение) «пожелала иметь икону с собою, а в Казань послали список с неё»[8]. История перемещений списков иконы в это время запутана и не может быть восстановлена с точностью. В описываемое время в Ярославле уже существовал женский монастырь в честь Казанской иконы Божией Матери, где имелся собственный список с чудотворной иконы, явленный ещё в 1588 году[9].