Відповідь "портрет" обрана на підставі історичних фактів та характерних особливостей образотворчого мистецтва XIV-XV століть. У цей період іконопис, або мистецтво написання ікон, займало важливе місце у мистецтві, особливо в релігійній сфері. Однак, портретна живопис набула значного розвитку в Європі в цей період, адже збільшувалась роль індивідуальності і самовираження особистості. Портрети слугували не лише зображенням знатних осіб, але й стали засобом відтворення ідентичності та підкреслення соціального статусу. Отже, портрет став провідним жанром образотворчого мистецтва в XIV-XV століттях.
Термін «ФК» з’явився відносно недавно (імовірно лише наприкінці XIX ст. – Б. В. Евстафьев, 1980), хоч те, що під ним розуміється має очевидно настільки давню історію, як і людське суспільство. Термін «ФК», як і термін «культура» неоднозначний. З давніх давен семантичні еквіваленти латинського слова «cultura» пов’язують з такими поняттями як «обробка», «виховання», «освіта», «розвиток» тощо. При тлумаченні загального поняття «культура» його, як правило, зітавляють з поняттям «природа», розглядаючи їх (в деякому сенсі) як протилежні. До природи, як відомо, належить все, що існує за природними законами, які не залежать від людини і не є результатом її діяльності, тобто все неживе і живе у світі, що не створене людиною. До явищ культури належать продукти, результати перетворюючої діяльності людини (суспільства), тобто діяльність, що спрямована на пристосування природи для задоволення потреб людства. В процесі розвитку культури її важливими складовими стали і такі види, форми діяльності, які спеціально спрямовані на удосконалення людиною самої себе (тобто на удосконалення власної природи). Саме до таких компонентів культури належить ФК. Вділившись із природи, людина не перестала бути, на думку К. Маркса
Відповідь:
в)портрет
Пояснення:
Відповідь "портрет" обрана на підставі історичних фактів та характерних особливостей образотворчого мистецтва XIV-XV століть. У цей період іконопис, або мистецтво написання ікон, займало важливе місце у мистецтві, особливо в релігійній сфері. Однак, портретна живопис набула значного розвитку в Європі в цей період, адже збільшувалась роль індивідуальності і самовираження особистості. Портрети слугували не лише зображенням знатних осіб, але й стали засобом відтворення ідентичності та підкреслення соціального статусу. Отже, портрет став провідним жанром образотворчого мистецтва в XIV-XV століттях.