Відповідь:Лондон. 1890-й рік. До Шерлока Холмса та доктора Вотсона приходить рудоволосий чоловік на ім'я Джабез Вілсон. Він розповідає дивну історію, яка нещодавно з ним сталася. За його словами, він володіє невеликим ломбардом, в якому працює з молодим асистентом Вінсентом Сполдінґом. Кілька тижнів тому Сполдінґ, прочитавши оголошення в газеті про те, що «Спілка рудих» пропонує легку, але високооплачувану роботу рудоволосим людям, почав умовляти свого шефа відповісти на оголошення. Джабез Вілсон, заінтригований оголошенням, прийшов на інтерв'ю й несподівано відразу отримав місце, як йому пояснили, через відтінок кольору свого волосся. Протягом наступних кількох тижнів Джабез Вілсон приходив на роботу в невеликий ізольований офіс і за кілька годин на день переписував Британську енциклопедію, отримуючи непогану платню. Одного разу, прийшовши, як завжди, на роботу, він побачив оголошення, що „Спілка рудих“ розпалася. Він Холмса до йому розібратися в цій дивній історії і дізнатися, що трапилося. Холмс обіцяє до Холмс і Вотсон зустрічаються з Вінсентом Сполдінґом у ломбарді, й протягом короткої бесіди з ним досвідчений Холмс помічає, що його штани на рівні колін брудні. Детектив також звертає увагу на те, що, постукавши тростиною по поверхні проїзної частини вулиці, яка пролягає між ломбардом і банком, він чує глухий звук, ніби там порожньо. Зіставивши і проаналізувавши ці та інші факти, Холмс робить висновок, що зловмисники планують пограбувати банк, зробивши підкоп до нього з боку ломбарду. А вся вигадка щодо «Спілки рудих» знадобилася їм тільки для того, щоб мати доступ до ломбарду Джабеза Вілсона, змусивши його відлучатися кожен день для роботи в загадковому офісі для рудих.
[сховати]пор
Пригоди Шерлока Холмса
Скандал у Богемії Спілка рудих Установлення особи Таємниця Боскомбської долини П'ять апельсинових зерняток Людина з розсіченою губою Блакитний карбункул Пістрява стрічка Інженерів палець Шляхетний холостяк Берилова діадема Мідяні буки
Пояснення:
Куликовская битва – это знаменитое сражение, которое состоялось в 1380 году. Битва состоялась на южной стороне, где находился берег речки Дона, а если быть точнее – то на Куликовом поле. Именно потому и называлась эта битва – Куликовская. Точная дата сражение – 8 сентября 1380 года. Сражение было совершено между двумя противниками, один из которых был татаро-монгольский завоеватель, хан Мамай, и другой – московский князь Дмитрий.
Перед войсками выехали от татарского войска – Челубей, а от русского – инок Пересвет, и состоялся поединок, в котором они оба погибли. После это началось основное сражение.
И после этого поединка, сошлись в бою русская рать и ордынская. Перевес был на стороне противника. В русской армии насчитывалось порядка 10 тысяч воинов, хотя по летописным свидетельствам – намного больше. К более меньшей сумме пришли историки, посчитавшие что такое количество народа не поместилось на довольно небольшой территории. В любом случая, противник превышал своей численностью. Но, в самый тяжелый момент для русского воинства на помощь пришел запасной полк. Он неожиданно появился из леса. Монголы, подумав, что подоспела на подмогу русским еще большая их сила, испугались и бежали с поля боя. Сам князь московский получил ранение в бою. Сражение длилось недолго – несколько часов, однако много народа полегло.
Победа в сражении на Куликовском поле осталась за русским воинством. Оно не было решающим. После него продержалось иго на Руси еще целое столетие. Сражение это было показательным. Дмитрий Донской дал понять, что вовсе не всесильна и непобедима Золотая Орда, что можно свергнуть ее власть. Однако, объединиться против нее нужно всем русским землям, что в единении их сила, а не в разрозненности.