від нашого сприйняття миру залежить, відбудеться воно чи ні. герберт уэллс у новелі “чарівна крамниця” показав нам, як по-різному діти й дорослі бачать і сприймають мир. доторкнутися до чарівництва вдається деяким, тому що людині необхідна нестримна фантазія, воля від земних турбот і твердого реалізму. такий погляд на життя зберігають діти (і те не все), а дорослі, може, і хотіли б, так не можуть. уэллс показав нам, що батько джипу готовий був повірити в чудеса, але тверезість, а потім ревнощі й тривога за хлопчика знищили нитки чарівництва, що виростали в ньому. чудо зненацька перетворилося в кошмари. у тому самому предметі хлопчик бачив прекрасний і таємниче, а батько - огидне-страхаюче.
маленькому джипу підвластні предмети, він з дитячою серйозністю керує ними, він захоплений, забув про існування того реального миру, де є батько. але адже мир, у який занурилося саме маля, - самий що ні на є реальний. коли страх батька досягає свого апогею, уэллс забирає хлопчика. хазяїн крамниці блазнює перед переляканим батьком, продовжуючи “дорослу” казку. і, батько й син усе в тім же місті, на тій же вулиці, тільки чарівного магазинчика вже немає. про те, що всі случившееся - не марення й не сон, нагадують подарунки в руках джипу, вручені йому крамарем. розпакувавши будинку згортки, син бачить всі ті ж чудові, живі іграшки, батько - простих олов’яних солдатиків, яких можна купити в будь-якому магазині, звичайного кошеняти із прекрасним апетитом. батько до кінця новели не вірить у чарівництво, він чекає, коли хазяїн крамниці прийде одержати рахунок за подарунки.
Я часто мечтаю о своем будущем: какое оно будет? Надо много и упорно учиться, чтобы стать капитаном дальнего плавания. я уже сейчас готовлюсь к этой профессии: изучаю карту, читаю литературу о великих мореплавателях и географических открытиях. Мой любимый герой капитан Немо Жюля Верна. На моей книжной полке много и технической литературы. я много читаю о парусных судах, о современных гражданских и военных судах. Очень интересным является подводный флот. У подводников очень сложная техника, им приходится служить в трудных условиях, но они видят самые глубины океана. Но капитан должен знать не только географию. На современных кораблях установлены сложнейшие приборы, чтобы ими управлять, нужно знать математику, физику, биологию. Для этого нужно получить основы знаний в школе, а затем учиться дальше. Я обязательно выучусь на капитана, буду бороздить мировой океан.
Знание — форма существования и систематизации результатов познавательной деятельности человека. Знание помогает людям рационально организовывать свою деятельность и решать различные проблемы, возникающие в её процессе.
Способности — это свойства личности, являющиеся условиями успешного осуществления определённого рода деятельности. Они обнаруживаются в быстроте, глубине и прочности овладения способами и приёмами некоторой деятельности и являются внутренними психическими регуляторами, обусловливающими возможность их приобретения.
Талант — определённые или выдающиеся способности, которые открываются с приобретением опыта, формируя навык. Талантливый человек, как правило, универсален и проявляет себя сразу в нескольких видах деятельности.
від нашого сприйняття миру залежить, відбудеться воно чи ні. герберт уэллс у новелі “чарівна крамниця” показав нам, як по-різному діти й дорослі бачать і сприймають мир. доторкнутися до чарівництва вдається деяким, тому що людині необхідна нестримна фантазія, воля від земних турбот і твердого реалізму. такий погляд на життя зберігають діти (і те не все), а дорослі, може, і хотіли б, так не можуть. уэллс показав нам, що батько джипу готовий був повірити в чудеса, але тверезість, а потім ревнощі й тривога за хлопчика знищили нитки чарівництва, що виростали в ньому. чудо зненацька перетворилося в кошмари. у тому самому предметі хлопчик бачив прекрасний і таємниче, а батько - огидне-страхаюче.
маленькому джипу підвластні предмети, він з дитячою серйозністю керує ними, він захоплений, забув про існування того реального миру, де є батько. але адже мир, у який занурилося саме маля, - самий що ні на є реальний. коли страх батька досягає свого апогею, уэллс забирає хлопчика. хазяїн крамниці блазнює перед переляканим батьком, продовжуючи “дорослу” казку. і, батько й син усе в тім же місті, на тій же вулиці, тільки чарівного магазинчика вже немає. про те, що всі случившееся - не марення й не сон, нагадують подарунки в руках джипу, вручені йому крамарем. розпакувавши будинку згортки, син бачить всі ті ж чудові, живі іграшки, батько - простих олов’яних солдатиків, яких можна купити в будь-якому магазині, звичайного кошеняти із прекрасним апетитом. батько до кінця новели не вірить у чарівництво, він чекає, коли хазяїн крамниці прийде одержати рахунок за подарунки.