Основні фактори виробництва в маржинальній теорії:
природні ресурси;праця;капітал;підприємництво;науково-технічний фактор.Природний фактор
У природному факторі втілюються природні умови, в яких протікають виробничі процеси. Як джерела сировини і енергії, корисні копалини, земля, вода, повітря, рослинний і тваринний світ. Будучи фактором виробництва, природне середовище дозволяє використовувати при виготовленні продукту природні багатства, що слугують сировинним матеріалом. Все різноманіття матеріальних продуктів виробляється на основі такої сировини.
Енергетичною основою виробництва служать Земля і Сонце. Одночасно планета стає виробничим майданчиком, на якій можна побачити засоби виробництва, де трудяться працівники.
Одним з найбільш унікальних ресурсів в даний час стала земля, адже її пропозиція обмежена. Цей вид матеріальних умов виробництва являє собою територію, де є природні ресурси і корисні копалини. Корисність земельного ресурсу оцінюється її здатністю бути придатною до проведення землеробських робіт і до біологічного відтворення.
Природний фактор виступає в тріаді як пасивного компонента. Однак в ході перетворень об’єкти природи переходять в основні засоби виробництва і поступово знаходять активну роль. У деяких факторних економічних моделях природний фактор враховується в неявній формі, що аж ніяк не зменшує ступінь його впливу на виробничі процеси.
Трудовий фактор
Праця представлена в ряді чинників виробництва в якості елемента, який покликаний ініціювати виробничий процес. Дана категорія представлена працею працівників, які безпосередньо беруть участь у створенні благ. У понятті «праця» при цьому втілюється різноманітне число видів діяльності, яка спрямовує виробництво і супроводжує його на всіх етапах. Праця складається в безпосередній участі людини в перетворенні ресурсів (енергії, речовини, інформації). Люди вносять вклад в процес виробництва, витрачаючи фізичні та розумові зусилля. Свою працю привносять в виробничий процес всі його учасники, кожна форма праці в кінцевому підсумку впливає на результат.
У макроекономічних моделях, які використовують ресурсний підхід, при розгляді основних факторів виробництва часто виділяють не працю як таку, а трудові ресурси, тобто працездатне населення або загальну чисельність тих, хто зайнятий у виробничій діяльності. Важливо розуміти, що трудовий фактор проявляється в тому числі і в якості праці, в його ефективності, у трудовій віддачі.
Праця – найбільш важлива економічна категорія, оскільки її витрати визначають ефективність усталеною організації виробництва. Через трудову діяльність людина активно впливає на предмет праці. Інтенсивність трудового процесу впливає на трудомісткість і кількість часу, що витрачається на виготовлення продукту. Ці дані дозволяють виявити проблеми, з якою стикається виробництво.
Кількість робочої сили визначає інші економічні категорії – рівень безробіття і зайнятість. Структура робочої сили включає в себе всіх людей, що так чи інакше беруть участь у виробництві відповідно до своїх трудових навичок. Людська діяльність має особливість: робоча сила формується роками, вона вимагає безперервного відновлення. Для успішної трудової діяльності працівник повинен підтримувати корисні навички і завжди бути в потрібній фізичній формі.
Вот ссылка на сайт, там остальная информация на эту тему- https://biznesua.com.ua/osnovni-faktori-virobnitstva/
Если врачи хотят, чтобы их ребенок был врачом, то они его воспитывают соответствующим образом, прививая полезные для врача качества, а потом отправляют учиться.
Воспитание – тот процесс, в рамках которого родители передают тебе свои знания, обучают тебя некоторым навыкам.
Образование - это обучение теории. Традиционно, образование может укрепить знания, в которых у вас уже есть фундамент. Например, когда вы учитесь в школе, вы, возможно, уже владеете английским языком, но по-прежнему изучаете английский. Другие предметы могут преподаваться вам с нуля, но это теория, которую вы изучаете. В физике вы учитесь расщеплять атом, но вы этого не делаете.
Именно по этой причине традиционные профессии требуют некоторого повышения квалификации после завершения академических занятий. А передаются по наследству обычно высококвалифицированные профессии, поэтому обучение здесь необходимо.
Конечно, важно, чтобы профессии не передавались из поколения в поколение слепо, ведь каждый человек вправе выбирать кем ему быть, и иногда он может не разделять любви родителей к определенной профессии, а имеет диаметрально противоположные интересы.