Томат, он же помидор, давно известен как огородное растение, без него не обходится ни один праздничный стол. Он используется для приготовления салатов, закусок, а также употребляется в сыром виде. Томатом называется само растение, а его плоды — помидорами. Они могут быть красного, желтого, зеленого, розового и даже бордового цвета.
Томат пришел к нам из Южной Америки. Дикие и полудикие виды этого растения до сих пор встречаются на этом материке. Томат был известен еще ацтекам, сохранилось его древнее название — томатль. В XVI в. томат стал известен в Европе. Первыми европейскими государствами, куда попал томат, стали Португалия и Испания. Затем это растение по достоинству оценили во Франции и Италии. В XVIII в. томат попал в Россию, но изначально его выращивали как декоративное растение, а его плоды считались ядовитыми.
В России помидор перестал считаться ядовитым в XVIII в. Съедобные качества помидора открыл и описал дворянин и ученый Андрей Тимофеевич Болотов, который, кроме других наук, изучал также и агрономию. Однако однозначного ответа на то, чем является помидор — ягодой, овощем или фруктом — до сих пор нет. Ботаника называет помидор ягодой. В конце XVIII в. американским судом было постановлено, что помидор — это фрукт, однако при перевозке помидоров с них взимался таможенный сбор как с овощей. В 2001 г. Евросоюз постановил, что помидор — это все же фрукт.
В нашей стране помидор продолжают считать овощем.
Свежие помидоры необычайно полезны. В их состав входит множество веществ, которые просто необходимы для человеческого организма. К этим веществам относятся крахмал, витамины В, С, клетчатка, сахара, никотиновая, фолиевая и другие органические кислоты, такие минеральные компоненты, как натрий, фосфор, кальций, магний, кремний, железо, сера, йод, хлор. При заболеваниях пищеварительного тракта, сердечно-сосудистой системы, при малокровии, гастрите очень полезно употреблять свежие помидоры и томатный сок. Помидоры помогают при ослаблении памяти и упадке сил. А уж о вкусовых качествах этого овоща и говорить не приходится.
Вихованість — це вміння поводитись". Що ж означає вміння поводитись у колективі? Бути вихованою людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях.
Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.
Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.
Міркуйте самі: поснідавши десь на лісовій галявині, найлегше, звичайно, "забути" там залишки їжі, папір. Більше клопоту — зібрати все це і закопати чи взяти з собою, щоб потім викинути в ящик для сміття.
Поступитися місцем у переповненому автобусі літній людині — це значить самому відчути помітну незручність. Та без вагань це зробить кожна вихована людина. Вона ж не дозволить собі увімкнути транзистор під вікнами житлового будинку. Вона знає: ми живемо у вік, коли навколо і так гамірно, як же не оберігати спокій і тишу?
Вихованість — це не тільки ввічливість і привітність. Це й людяність. Це — бути серед людей Людиною. Для цього, насамперед, потрібно мати такі внутрішні якості, 3як щирість, доброта. Несподіваний життєвий конфлікт вихована людина розв'яже швидше з гумором, ніж з досадою.
Зовнішня культура, поведінка людини не відділені глухою стіною від її внутрішнього, духовного світу. Слухання музики, споглядання творів мистецтва, читання книг — все це збагачує духовний світ людини, а значить, і сприяє вихованню.
Ягоды заморожены ( краткое причастие).