Объяснение:
слабая дисциплина;
♦ проведение занятий без предварительной разминки;
♦ неправильное дозирование нагрузок;
♦ продолжительность занятий не соответствующая возрасту и физическим возможностям;
♦ переутомление;
♦ слабое владение техникой (игр, лыжных ходов, легкоатлетических упражнений и т, п.);
♦ слабое судейство, допускающее нарушение правил и вольности в поведении игроков;
♦ несоблюдение правил при проведении игр;
♦ неправильная страховка при выполнении сложных упражнений.
2. Некачественный спортивный инвентарь:
♦ рваные или деформированные мячи;
♦ трещины или сколы на гимнастических снаряда; «качающиеся (в результате деформации) гимнастические снаряды и при
3. Неблагоприятные метеорологические условия:
♦ сильный ветер;
♦ низкая или высокая температура;
♦ высокая влажность;
♦ отсутствие вентиляции;
♦ несоответствие формы одежды погодным условиям.
4. Нарушение правил содержания мест занятий и условий безопасности:
♦ несоблюдение инструкций по технике безопасности;
♦ наличие на площадке посторонних предметов: скамеек у лицевых стен при проведении игр, или другого выступающего оборудования (в зале), камней, палок и т. п. (на улице);
♦ занятия на скользкой площадке или в обуви со скользящей подошвой;
♦ наличие у игроков посторонних предметов, попадание по которым может привести к травме или нанести травму другим игрокам: часов, цепочек, браслетов, сережек, металлических или пластмассовых заколок, значков и т. д.
♦ отсутствие спортивной формы и обуви;
♦ выполнение сложных упражнений без страховки;
♦ плохое освещение.
5. Нарушение врачебных требований:
♦ занятия при болезненных состояниях;
♦ несоблюдение сроков ограничения нагрузки после заболеваний;
♦ неправильное распределение учащихся на медицинские группы;
♦ участие в соревнованиях учащихся из специальной медицинской группы.
♦ участие в соревнованиях учащихся
Основним джерелом найдавнішої та середньовічної історії України є літописи. Це один з різновидів наративних джерел у вигляді оповідей, в яких події викладаються, як правило, за хронологією. Свою назву вони дістали від того, що виклад матеріалу в перших літописах починався словами "в літо". Щоправда, деякі з них, наприклад первісний текст "Галицько-Волинського літопису" (XIII ст.), складалися і без датування за роками.
Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:
• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;
• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
• козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва.
До нашого часу дійшли сотні списків давньоукраїнських та козацьких літописів, проте найдавніші з них збереглися лише у пізніших списках, тобто вони є зведеннями попередніх літописів. При їх складанні літописці використовували твори своїх попередників, зарубіжні хроніки, Біблію, житія святих, сказання, усні перекази (легенди), власн Цінність літописів як джерела зростає й унаслідок того, що з найдавніших часів до них у повному обсязі або в уривках уміщувалися документи, які не дійшли до нас в оригіналах. Першими з них були договори київських князів із Візантією, укладені на початку X ст.
Серед найдавніших писемних джерел найбільшу цінність мають княжі літописи. Вони дають уявлення про політичне та релігійне життя в князівствах, у них наводяться біографічні відомості про київських та інших князів, їх походи, взаємовідносини із сусідніми державами тощо.
Зародження літописання в Київській державі більшість істориків відносить до X ст. Академік Б. Рибаков появу першого Київського, так званого зводу Володимира, датує 996 — 997 pp., причому, на думку дослідника, йому передували лаконічні записи, які до нас не дійшли, але були включені до тексту. Аналогічної думки дотримується інший знавець літописів Л. Черепній, який датував виникнення літописання 996 р. Видатний український історик М. Грушевський висловив припущення про існування у Києві літописного зводу з 945 p. М. Брайчевський схильний віднести початок давньоукраїнського літописання до IX ст.
Найдавнішими літописними творами, що дійшли до нашого часу, є "Повість временних літ", "Київський літопис" (XII ст.) та "Галицько-Волинський літопис" (XIII ст. ). "Повість временних літ" збереглася у трьох редакціях і багатьох списках. її укладання пов'язують з ім'ям ченця Києво-Печерського монастиря Нестора. Це своєрідний вступ до вітчизняної історії, конспективний виклад подій, подекуди без їх точного датування, від створення світу до 1110 — 1113 pp., тобто до подій, свідком яких був сам Нестор. На думку вчених, у "Повісті" використані й більш ранні літописні тексти. Розповідь про слов'ян починається в ній з легенди про заснування Києва братами Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либідь. Поряд із відомостями про Київську землю тут наводяться дані про події у Візантії.
Объяснение:
решение задания по геометрии
