Объяснение:
Буває краса внутрішня, краса душі, і краса зовнішня. Ось йде людина, красива фігурка, довге волосся і вії. Всі обертаються вслід. А як тільки відкрив рот, краса відразу кудись зникає. Кострубата мова, жаргонні слівця, вузький кругозір. І поговорити ні про що - нічого не знає, нічого, крім себе, коханого, його не цікавить. І відразу меркне вся його краса. Краса людини - це не означає, що він одягнений за останньою модою в бутиках. Така людина нагадує цукерку в яскравій обгортці. Відразу кидається в очі і хочеться тут же її спробувати на смак. Взяв в рот, а вона не смачна.
