1Г
2В
3А
4В
5Г
6В
7В
8В
9.Наукова фантастика[ред. | ред. ... скорочення sci-fi) (від грец. phantastikos — той, що стосується уяви) — жанр та метод у художній творчості; фантастика, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій.
Аліса в країні чюдес, Подорож Гуллівера, Двадцять тисяч льє під водою.
10.Меггі: 12-річна дівчинка, дочка Мортімера Фолхарата і Терези, розумна і хоробра. Вона виросла серед книг, які їй з самого раннього дитинства купували і читали батьки, і тому дуже начитана, навіть дивує своїми пізнаннями Елінор, велику любительку книг, тітку Рези. Меггі володіє неабияким даром читця, який передався їй від батька. Меггі з батьками живе тепер у Елінор. Після того, що сталося з Меггі в селі Капрікорн, у неї з’явилося одне бажання: навчитися писати, як Феноліо, автор «Чорнильне серце», щоб не тільки вичитувати персонажів з книг, а й вміти відправляти їх назад
11.Фантастичне: різні дивовижні речі, сам мандрівний замок, вогняний демон - Кальцифер і щасливий кінець казки. Реальне: побут, взаємовідносини між людьми, почуття, заздрість.
12.Роман «Чорнильне серце» демонструє читачам два світи: реальний світ любителів книжок з їхніми багатими бібліотеками та рідкісними виданнями (одна з яких дала назву твору) та уявний, вигаданий світ книжок, населений фантастичними істотами, ельфами, феями, але також і тиранами, темними силами, котрі намагаються заполонити Землю страхом. У такий фантастичний б К. Функе стверджує думку про те, що книжки та їх персонажі є різними… Є добрі книжки, сповнені світла й добра, але є й такі, де діють «лихі сили». І така література теж нерідко трапляється в нашому реальному житті. А раптом Землю захоплять книжкові монстри, злодії та негідники, яких Мо «вичитав» із «Чорнильного серця»? Із властивою їм хитрістю вони взялися до справи: знищити всі примірники книжки, з якої вони потрапили в реальний світ. І це їм майже вдалося, лише один примірник книжки залишився в Мо та Меггі. Навколо нього й розгорнулася справжня битва, котра перетворилася на велику боротьбу між вигаданим і реальним, поміж добром і злом.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/chornilne-serdtse-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Объяснение:
Ларина Латынина – одна из самых знаменитых русских фигур в истории олимпийских игр. На сегодняшний день она сохраняет позицию единственной гимнастки, которая выиграла на трех Олимпиадах подряд: в Мельбурне (1956), в Риме (1960) и в Токио (1964). Она − уникальная спортсменка, которая обладает 18-ю олимпийскими медалями, среди которых самые большое количество золотых – 9 штук. Спортивная карьера Ларисы началась в 1950 году. Будучи еще школьницей, Лариса выполнила первый разряд в составе сборной Украины, после чего отправилась на всесоюзное первенство в Казань. Благодаря последующим усиленным тренировкам Латынина в 9-м классе выполнила норматив мастера спорта. После окончания школы Ларисе прислали вызов на всесоюзный сбор в Братцево, где сборная команда СССР готовилась к Всемирному фестивалю молодежи и студентов в Бухаресте. Отборочные соревнования юная спортсменка достойно и после получила шерстяной костюм с белой «олимпийской» полоской на шее и буквами «СССР».
Свои первые золотые медали международного масштаба Лариса Латынина получила в Румынии. А 3 декабря 1956 года Лариса отправилась на Олимпиаду в команде с П. Астаховой, Л. Калининой, Т. Маниной, С. Муратовой, Л. Егоровой. Стоит отметить, что все участницы состава дебютировали на Олимпиаде. И там, в Мельбурне, Лариса стала абсолютной олимпийской чемпионкой. А уже в 1964 году Лариса Латынина вошла в историю, как обладательница 18-ти олимпийских наград.
