Зазвичай під словом «етикет» прийнято розуміти правили і загальнообов’язкові норми поведінки людей в суспільстві. Кожна окремо взята нація має деякі відмінності в етикеті, які обумовлені особливостями її історичного розвитку. Недотримання правил етикету звичайно не тягне ніякої офіційної відповідальності, але може стати причиною погіршення відносин з представниками суспільства. Щоб цього не відбувалося, а спілкування проходило комфортно для всіх його учасників, і існує етикет. Дотримання його норм зі стовідсотковою гарантією забезпечує комфортність і розуміння оточуючих людей.
Що ж конкретно входить в це поняття? Як мені здається, найбільш раціонально розділяти поняття етикету на дві категорії: мовленнєвий етикет і етикет при прийомі гостей. Мовленнєвий етикет сам по собі набагато ширше, оскільки включає велику кількість різних аспектів, починаючи від вітання, включаючи всілякі дії під час розмови і закінчуючи прощанням. При цьому важливо відзначити, що особливості етикету українців, що проживають у різних регіонах країни, мають відмінності, але ці відмінності малоістотні. Норми мовленнєвого етикету прищеплюються українцям з самого раннього дитинства. Зокрема, вказується, що зі старшими необхідно завжди вітатися першими і якомога ввічливіше. Більш вільна форма вітання і спілкування властива для комунікації з людьми свого віку. Тут навіть припустима повністю неформальна форма, при якій особи самі визначають, як вони вітаються, спілкуються і прощаються. Крім того, варто відзначити, що в суспільстві панує думка про обов’язковість підкреслено більш ввічливого спілкування з начальством і керівництвом, незалежно від віку. Також для мовленнєвого етикету у всіх його проявах характерно регулярне побажання благ один одному. При прощанні українці завжди бажають щастя, удачі та інших благ один одному.
Говорячи про інший елемент українського етикету, про гостинність, варто відзначити, що нею українці завжди виділялися. Як відомо, серед наших жителів у всі часи було поширене повір’я, згідно з яким гість прирівнюється до Бога, а значить, його завжди необхідно прийняти якомога краще. Це стосується не тільки заздалегідь за ї людини, але навіть і непроханого гостя. Усіх їх завжди приймали якнайкраще, ніколи не відмовляючись нагодувати, напоїти і розважити. Крім того, всі святкові заходи українці звикли проводити в широкому колі гостей, а не тільки серед найближчих родичів.
Объяснение:
Материалдың толық нұсқасы
«Мен елімнің патриотымын»
Өз Отанының патриоты болу - бұл Қазақстанды өз жүрегінде ұстау.
Н.Ә.Назарбаев
Әр адам өз елінің патриоты болуға міндетті. Патриот - бұл өз елін сүйетін, елінің ұлтын, тілін, тарихын, ежелден келе жатқан ата-баба салт-дәстүрлерін, дінің, ділін құрметтеп, өз елі үшін қызмет ететін тұлға. Сондықтан, әрбір қазақпын деген азамат, өз елінің патриоты болуға тиіс. Патриотизм ең алдымен адамның отбасына деген сүйіспеншілігінен басталады. Қазақта «Отан отбасынан басталады» деп бекер айтпаған ғой. Біздің еліміздегі әрбір азамат өзі өсіп-өніп, өмір сүріп,қызмет етіп жатқан өз еліне құрметпен қарауға тиісті.
Патриотизм деген ұғымды біз кішкентай кезімізден бері естіп, бойымызға сіңіріп келеміз. Әдетте, бұл үғымды ең алғаш рет балаларға өз ата-аналары түсіндіреді. Одан кейін, бала мектепте мұғалімдерінен білім мен тәлім-тәрбие алып, патриот сезімін одан әрі сезініп, нағыз патриоттың қандай болатының үйренеді. Міне, адам бойындағы патриотизм оның бала-күнінен бастау алады. Кішкентай кезінен отаның сүйіп өскен бала, болашақта да өз елі үшін қызмет етері анық. Сондықтан, әрбір а келешек ұрпақты патриоттыққа тәрбиелеуі керек деп ойлаймын. Алайда, қазіргі жасөспірімдер бұл сезімді сезіне алмайды. Өздерінің қазақ екенінен ұялып, бөтен тілдермен сөйлейді. Бұл қазақ тіліне деген құрметсіздік деп білемін. Әрбір қазақ қазақ тілінде жетік сөйлесе, қазақ тілі қазіргі таңда жақсы деңгейге жетер еді. Менің ойымша, бұл мүлдем дұрыс емес. Біз бұлай өз ұлтымыз бен тіліміздің жоғалуына жол бермеуіміз қажет. Сол себептен, қазақ тілінің елімізде күшейтілуі, дамуы керек деп ойлаймын. Әрбір адам қазақ елінің патриоты болуға тиісті.
Мен өз елімнің патриотымын. Осы бір өмірде қазақ болып туғанымды мақтан тұтамын. Мен өз елімнің тілің, тарихы мен салт-дәстүрлерін сүйемін және құрметтеймін. Мен байырғы қазақ хандарын, батырларын мақтан тұтамын. Ата-бабамыздың арқасында тәуелсіз де бейбіт елде өмір сүріп жатқанымызға шүкіршілік етемін. Болашақта да өз еліме қызмет етемін.