На початку XIX століття в російській літературі з’являються твори, центральною проблемою яких є конфлікт героя і суспільства, людини і середовища, що виховало його. І, як результат, створюється новий образ – образ «зайвої» людини, чужої серед своїх, відкинутої оточенням. Герої цих творів – люди допитливого розуму, обдаровані, талановиті, які мали можливість зробитися справжніми «героями свого часу» - письменниками, художниками, вченими, але стали, за висловом Бєлінського, «розумним непотребом», «страждаючими егоїстами», «егоїстами мимоволі».
Тест прошел проверку
ставим +1 к ответу)