По-перше, не можна заворожено стояти і дивитися на величезну хвилю, як укопаний. Можливо, вам здасться ця рекомендація дивною: кому може прийти в голову стояти і дивитися? Але, як показує практика, багато хто саме так і робить. Чи то від жаху, чи то з цікавості.
По-друге, якщо цунамі вже дуже близько, просто бігти не до тому що хвиля рухається зі швидкістю 800 км на годину (швидкість літака), але чим ближче до берега, тим вона стає повільніше: швидкість знижується до 80 км на годину.
По-третє, якщо цунамі ще далеко, але про нього вже відомо, швидше за все, у вас є не більше 15-20 хвилин для того, щоб втекти. Тому замість того, щоб збирати свої речі, використовуйте час для втечі. Беріть тільки найнеобхідніше. Рятуйте не речі, а життя!
По-четверте, не варто бігти близько русел річок: саме русла річок при цунамі будуть розливатися в першу чергу.
Объяснение:
Внешнеполитические причины |
Развитие монополистического капитализма |
Развитие капитализма в сельском хозяйстве |
|
Ограбление Франции после победы в франко-прусской войне: 1. Вывоз оборудования предприятий и средств транспорта. 2. Огромная контрибуция - 5 млрд. франков. 3. Эльзас и часть Лотарингии - земли, богатые железной рудой и каменным углем. |
1. Использование опыта других стран, внедрение самой передовой технологии и новейших достижений науки и техники. 2. Создание крупных банковских и промышленных корпораций, монополий. 3. Прусская милитаристская традиция. 4. «Прусский стиль» - чувство долга, скромность, умеренность, уважение к труду. 5. Концентрация банковских капиталов. 6. Появление финансовой олигархии. 7. Развитие внутренней и внешней торговли. |
1. Обезземеливание крестьян - часть их становилась батраками в юнкерских и фермерских хозяйствах (в руках прусского юнкерства была сосредоточена почти треть обрабатываемых земель). 2. Усиление имущественного расслоения в деревне. 3. Уход крестьян в города (если в 1871 г. в городах жила треть населения Германии, то к 1910 г. - две трети). |
