Баскетбол появился в 1891 году. С момента своего создания он приобрёл миллионы поклонник по всему миру. Баскетбол не только одна из самых зрелищных игр, но так же одна из наиболее полезных. Некоторые упражнения современного баскетбола настолько полезны, что были включены во многие курсы лечебно-оздоровительной физкультуры. К примеру, такое упражнение для баскетбола как бросок мяча в корзину развивает кисти рук, мышцы ног и спины что может быть хорошей профилактикой болезни суставов. Интересная и подвижная игра с постоянными перемещениями ослабленным и малоподвижным людям почувствовать себя намного лучше после регулярных тренировок.
Влияние на системы органов
Баскетбол относится к тем средствам физического воспитания, которые наиболее существенно влияют на всестороннее развитие человека, совершенствуя его физиологические показатели. Движения в баскетболе заставляют организм, во время игры работать слаженно, как часы.
Влияние на дыхательную систему.
Регулярные тренировки увеличению жизненной ёмкости лёгких. Занятия баскетболом приводят к повышению частоты дыхательных движений, она достигает 50-60 циклов за минуту с объёмом в пределах 120-150 литров. Это оказывает благоприятное влияние на здоровье человека, который становится более выносливым и энергичным, постепенно развивая дыхательные органы.
Влияние на кровеносную систему.
Число сердечных сокращений в процессе матча колеблется в пределах 160-230 уд/мин, в среднем — 199 уд/мин. Внешняя работа сердца возрастает в 4 раза а индекс минутного объема сердца — в 7 раз.
Увеличение относительного объема сердца (1300—1400 см) наблюдается у баскетболистов более чем в 50% случаев по сравнению с нетренированными мужчинами. Это явление они связывают со спецификой спортивной деятельности.
Взаимосвязь между величиной объема сердца и физической работо у спортсменов носит линейный характер. Чем больше объем спортивного сердца, тем выше физическая работо спортсмена.
Из всех игровых видов спорта у баскетболистов этот показатель самый высокий.
Влияние на нервную систему.
Необходимость переключения с одного уровня деятельности на другой определяет особый характер протекания нервных процессов. Такая большая нагрузка в тренировочном и соревновательном процессах совершенствует всю центральную нервную систему.
Быстрое освоение широкого диапазона меняющейся информации во время непосредственной борьбы с соперником при постоянном дефиците времени связано с повышенной активностью и совершенствованием функций зрительного анализатора. Периферические элементы сетчатки обеспечивают контроль за перемещениями партнеров и соперников на площадке, а центральные элементы держат в поле зрения мяч. Считается, что ответная реакция на сигналы с периферии поля зрения ниже, чем с центрального. По отношению к баскетболистам некоторые отвергают эту точку зрения, считая, что они в равно высокой степени реагируют на сигналы как в центре, так и в периферии поля зрения. Человек, занимающийся баскетболом, улучшает своё периферическое зрение, а это большой плюс, оказывающий значительное влияние на эффективность зрительного восприятия. Исследования показали, что сегодня регулярные занятия баскетболом увеличивают в среднем на 40% чувствительность зрительного восприятия световых импульсов.
Объяснение:
У народі грудень називають «стужайлом», «вітрозимом», «зимником», «мостовиком», «лютовієм». Цієї пори у відкритому полі гуляє крижаний вітер. Холодно, незатишно й у лісі, особливо вовкам та лисицям. А ось тому, у кого є тепле лігво, нірка чи гніздо, у кого повна комора запасів, у цей час комфортно й спокійно.
У грудні господарює зима. А допомагають їй і хуртовини, і метелиці, і вітри. Скрізь лежить пишна біла ковдра. Застиг дрімучий ліс. Дерева поринули в глибокий сон. Усе довкола біле-біле.
Грудень вважають найпохмурішим місяцем року. Незвичайним днем у цьому місяці є 22 грудня — день зимового сонцестояння. Двадцять другого грудня день — найкоротший, а ніч — найдовша. Цього дня настає астрономічна зима.
Із 23 грудня день починає збільшуватися, а ніч — коротшати.
До кінця року день подовжиться всього лише «на горобиний крок». Але все ж таки подовжиться! Світла буде більше, тепла — менше. Недарма кажуть: «У грудні сонце на літо, а зима на мороз».
Прикмети про грудень
- Грудень рік кінчає, зиму починає.
- Грудень землю грудить, хату студить.
- Грудень снігом замете — буде літо золоте.
- Прийшов грудень — приніс студень.
- Сніг у грудні глибокий — урожай високий.
- Якщо в грудні сніг ляже впритул до загорож — буде погане літо, а якщо залишиться проміжок — урожайне.
- Якщо в грудні шумить ліс — чекай на відлигу.
Перший місяць року — січень. Як тільки його не називають: і «сніжень», і «сніговик», і «льодовик», і «просинець», і «щипун», і «тріскун», і «січко». А ще його величають царем морозів, володарем і серцем зими, бо він найхолодніший місяць. У січні не тільки сніг січе, а ще й мороз вогнем пече. Товщає лід на річках, ростуть сніжні кучугури.
А ще кажуть, що січень відсікає прожитий рік від наступного, у січні Новий рік проганяє Старий і свариться з ним.
Із приходом січня люди частенько дивляться в небо, бо коли Місяць щербатий — весна на воду буде багата.
У січні — мороз і сонце. Мерехтять, немов алмазний пил, сніжинки. Гілочки дерев убираються в «морозяні квіти» — пухнастий іній. Берізки стоять, немов вирізьблені з найчистішого кришталю.
Ліс неначе вбрався у святковий одяг для зустрічі з Новим роком. Здавна кажуть, що «зима будує літо». А її будівельником є сніг. Чим пишніше снігове вбрання на полях, у садах, тим краще перенесуть холоднечу осінні посіви, ягідні кущі, плодові дерева. Чим більше снігу, тим більше навесні талої води, краще зволожаться поля, повноводішими будуть ріки.
Перший місяць року — січень. Як тільки його не називають: і «сніжень», і «сніговик», і «льодовик», і «просинець», і «щипун», і «тріскун», і «січко». А ще його величають царем морозів, володарем і серцем зими, бо він найхолодніший місяць. У січні не тільки сніг січе, а ще й мороз вогнем пече. Товщає лід на річках, ростуть сніжні кучугури.
А ще кажуть, що січень відсікає прожитий рік від наступного, у січні Новий рік проганяє Старий і свариться з ним.
Із приходом січня люди частенько дивляться в небо, бо коли Місяць щербатий — весна на воду буде багата.
У січні — мороз і сонце. Мерехтять, немов алмазний пил, сніжинки. Гілочки дерев убираються в «морозяні квіти» — пухнастий іній. Берізки стоять, немов вирізьблені з найчистішого кришталю.
Ліс неначе вбрався у святковий одяг для зустрічі з Новим роком. Здавна кажуть, що «зима будує літо». А її будівельником є сніг. Чим пишніше снігове вбрання на полях, у садах, тим краще перенесуть холоднечу осінні посіви, ягідні кущі, плодові дерева. Чим більше снігу, тим більше навесні талої води, краще зволожаться поля, повноводішими
За старих часів лютий замикав рік, тому його ще називали «межень», бо він проводив межу між старим і новим роком. Сьогодні ж лютий — останній місяць матінки-зими. Та хоча він і останній, усе одно приходить до нас із сердитими вітровіями й сніжними заметілями, а звідси ще й такі його назви — «сніговій», «вітродув», і приказка: «Ну й люті заметілі під лютий полетіли».
Лютий — це також пора великих сніжних заметів, а тому він — місяць «кривих доріг». А ще лютий величають «бокогрієм», бо в цьому місяці сонечко хоч і стоїть на небі набагато вище, ніж у січні, гріє усе одно лиш один бік, другий при цьому мерзне. Саме тому й з'явилася приказка: «Лютий корові вдень бік нагріє, а вночі — ріг зіб'є».
Але яким би лютим не був цей місяць, весна вже не за горами: «Лютий зиму видуває», а «Лютневий сніг весною пахне».
Лютий — дволикий місяць: і теплом приголубить, і морозом налякає; то січнем потягне, то березнем прозирне. І все ж таки лютий — кінець зими!
Ответ: ВНП = 6200 ден. ед.