Вірш «Книги в червоній палітурці» написаний приблизно в період 1908-1910 pp. У той час М. Цвєтаєва почала готувати до друку свою першу книжку — «Вечірній альбом». Твір увійшов до розділу «Дитинство». Молода авторка відчувала, що ЇЇ дитинство відходить у минуле, попереду на неї чекало велике доросле життя. У подальшу путь вона взяла із собою незабутні враження та спогади про твори мистецтва (музики й літератури), які полюбила з дитинства.
У вірші М. Цвєтаєвої згадуються імена великих композиторів XIX ст. — Едварда Ґріґа (Норвегія)» Роберта Шумана (Німеччина), Цезаря Кюї (Росія). Композиторів об’єднує те, що в їхніх творах знаходили втілення народні образи, казкові сюжети, природа рідного краю. їхня музика сповнена світла і радості, у ній немає тривоги Й напруження. Марині Цвєтаєвій дуже подобалася мелодія Е. Ґріґа -«Ранковий настрій».
В 447 году до н. э. по инициативе Перикла на Акрополе началось большое строительство. Руководил всеми работами знаменитый скульптор Фидий. Именно в это время Акрополь принял тот вид, который частично сохранился до наших дней. Великолепные храмы, удивительно сочетавшие мощь и красоту, предстали перед глазами афинян, когда строительство было завершено.
На первом плане, чуть левее дороги, возвышалась огромная бронзовая статуя Афины-воительницы, отлитая Фидием. За ней вдали был виден Эрехтейон, храм Афины и Посейдона, возведенный, согласно легенде, на месте спора за обладание Аттикой. Храм этот уникальный. Здесь находилась священная деревянная статуя Афины, по преданию упавшая с неба, и могила легендарного афинского царя Кекропа. Во дворе Эрехтейона по преданию росла священная олива, подаренная городу Афиной, и бил соленый источник, который высек своим трезубцем Посейдон.