ответ к заданию по физике
Відповідь:
Убити пересмішника (англ. To Kill a Mockingbird) — роман американської письменниці Гарпер Лі, опублікований 1960 року. Книга одразу ж здобула популярність, здобула Пулітцерівську премію і стала класикою сучасної американської літератури.
Зміст
1 Сюжет
2 Українські переклади
3 Визнання
4 Екранізації
5 Примітки
6 Посилання
Сюжет
Пересмішник — горобцеподібний птах, який у творі символізує невинність
Події в романі відбуваються впродовж трьох років (1933–35) під час Великої депресії у вигаданому містечку Мейкомб (Алабама), яке носить на собі «печать старечої втоми». Розповідь ведеться від імені головної героїні — шестирічної Джин Луїзи Фінч (на прізвисько Всевидько, англ. Scout). Вона живе зі старшим на чотири роки братом Джемом (Джеремі) і батьком-удівцем Аттікусом, який працює адвокатом. Всевидько і Джем дружать із хлопчиком на ім'я Діл, який кожного року приїжджає до Мейкомба на літо до тітки. Троє дітей зачаровані розповідями про свого сусіда Артура Редлі на прізвисько Страхолюд (в іншому перекладі — «Примара», англ. Boo) і бояться його. Страхолюд веде самітницький б життя, протягом багатьох років його майже ніхто не бачив. Дорослі Мейкомба не розповідають дітям деталі його життя, тому Всевидько, Джем і Діл переповідають чутки про зовнішність Страхолюда і причини його самітництва. Вони мріють виманити його з будинку. Після двох проведених із Ділом літ Джин і Джем знаходять дрібні подарунки, які хтось залишає в дуплі дерева неподалік садиби Редлі. Кілька разів таємничий Страхолюд робить щось добре для дітей, але не хоче спілкуватися з ними особисто.
У цей же час суддя Тейлор призначає Аттікуса адвокатом Тома Робінсона, чорношкірого чоловіка, якого звинувачують у зґвалтуванні молодої білої дівчини, Меєли Юел. Аттікус робить усе можливе, щоб захистити Тома, це викликає несхвалення у багатьох жителів Мейкомба. Інші діти глузують з Джема і Джин через поведінку їхнього батька, називаючи його «прихильником негрів». Дівчинка встряє у бійки, щоб захистити честь Аттікуса, однак він забороняє їй це робити. Група чоловіків збирається викрасти Тома із в'язниці і лінчувати його, тому Аттікус охороняє в ту ніч свого підопічного. Небезпека минає, коли Джин, Джем і Діл без дозволу пробираються до будівлі в'язниці, і Всевидько своєю дитячою безпосередністю переконує чоловіків відмовитися від своїх намірів.
Аттікус не хоче, щоб його діти були присутні на суді по справі Робінсона, але вони все одно приходять. У приміщенні для білих немає жодного вільного місця, тому на за превелебного Сайкса Джем Всевидько і Діл сідають на галереї, яка призначена для чорношкірих. Аттікус доводить, що свідки обвинувачення — Меєла та її батько Боб Юел — говорять неправду. Під час допиту свідків виявляється, що Меєла, у якої не було друзів, сексуально домагалася до Тома, її батько побачив це і побив доньку. На суді вони стверджують, що Том побив і зґвалтував дівчину. Попри вагомі докази невинуватості Тома, присяжні виносять обвинувальний вирок. За зґвалтування білої жінки чорношкірого повинні стратити. Віра Аттікуса і Джема у правосуддя сильно похитнулася. Попри шанси виграти апеляцію на вирок, Том вирішує тікати із в'язниці. Під час утечі його вбивають вартові.
Незважаючи на обвинувальний вирок Тому, внаслідок судового процесу репутація Боба Юела, і до того вкрай сумнівна, ще більше погіршилася. Юел резонно вважає винним у цьому Аттікуса, який фактично довів брехню Боба під присягою. Під час зустрічі Юел плює адвокату в обличчя і обіцяє помститися. Боб намагається проникнути до будинку судді і знущається над удовою Тома. Зрештою, він нападає на беззахисних Джема і Всевидька, коли вони поверталися ввечері зі шкільної вечірки на Хелловін. У бійці Юел ламає Джему руку, однак несподівано хтось приходить дітям на до Невідомий чоловік убиває Боба і приносить Джема додому. Згодом Усевидько розуміє, що їхнім рятівником був Страхолюд Редлі.
Приїжджає шериф Тейт і виявляє, що Боб Юел загинув у бійці. Шериф сперечається з Аттікусом про доцільність звинувачення Джема у вбивстві (Аттікус упевнений, що його син, хоч із самозахисту, вбив Юела, і цього не слід приховувати). Зрештою адвокат приймає версію Тейта, що Юел сам упав на власний ніж. Страхолюд Джин провести його додому й після прощання на порозі його садиби зникає знову. Стоячи на веранді Редлі, Всевидько уявляє життя з точки зору Страхолюда і шкодує, що вони ніколи не відплачували Страхолюду за ті подарунки, які він робив.
Пояснення:НАДІЮСЬ ЩО ДО
У неперевершеному романі усіх часів «Майстер і Маргарита» його автор Михайло Булгаков відтворив три світи, які у творі існують незалежно один від одного, паралельно, але час від часу переплітаються, перетинаються, тим самим надають романові особливого художнього змісту. Це земний, космічний і біблійний світи.
Земний світ у романі передається через зображення життя Москви тридцятих років минулого століття. У цьому світі діють основні персонажі твору. Але реальний світ виявляється незахищеним від дії другого світу — космічного. Через це реальні люди божеволіють, зникають, а ті, хто піддавав сумніву існування інших світів, навіть вмирають. За задумом автора, саме такою незахищеною і слабкою була офіційна релігійна ідеологія того часу – так званий атеїзм.
Космічний світ у романі представлений Воландом та його оточенням. У сеансах чорної магії цього героя добре відчувається іронія над психологією і світоглядом персонажів реального, земного світу. Це і дощ із грошей під час виступу мага, і нещадність до Бенгальського, який хотів розвінчати трюки, і фраза Воланда про людей: «Що ж, вони – люди. Люблять гроші, але це завжди було. Людство любить гроші, хоч би з чого ті не були зроблені. Легковажні... Та милосердя інколи достукується до їхніх сердець».
Третій, біблійний світ, зображений в романі, постає у окремих історіях про Юду, Левія Матвія, Понтія Пілата та Ієшуа Га-Ноцрі. Ці історії вражають яскравими описами, діалогами і мудрістю: «У білому плащі з кривавим підбоєм, по-кавалерійському шаркаючи ногами, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома половинами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат». Автор не ставив за мету копіювати біблійні тексти, він просто вніс у твір своє світобачення подій тих далеких часів.
Змалювавши у романі три окремих світи, Булгаков підкреслив великий розрив між ними. Земні турботи, низинні пристрасті призводять до того, що люди забувають про Божі заповіді, навіть заперечують існування Бога, як це робив Іван Бездомний та багато інших. За таких обставин одвічні людські цінності відсуваються на другий план, затьмарюються повсякденними проблемами і турботами. А це означало для письменника, що світ не тільки змінився, а й втратив свою духовну суть.
Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» з його трьома світами — це попередження людству про порушення законів буття, про втрату рівноваги духовного і матеріального. Однак письменник зауважує, що ще не пізно зупинитися, все переосмислити і повернутися до витоків моралі і духовності.
