Дано: АВ; CD ┴ АВ; R - радіус описаного кола.
Побудувати: трикутник ABC.
Побудова:
1) Малюємо коло з центром у точці О (довільна точка) paдiycy R.
2) Позначаємо на колі довільну точку А.
3) Циркулем вимірюємо довжину відрізку а.
4) Будуємо коло з центром у точці А радіуса а.
5) Точка перетину двох кіл позначається В.
6) Будуємо серединний перпендикуляр до відрізку АВ.
7) F - точка перетину відрізка АВ i серединного перпендикуляра.
8) Вимірюємо циркулем довжину відрізку hb.
9) Малюємо дугу з центром у точці F радіуса hb.
10) Позначаємо точку перетину дуги та серединного перпендикуляра Е.
11) Проводимо через точку Е пряму а (а ‖ АВ).
12) Позначаємо точки перетину прямої а та кола С та D.
13) Будуємо відрізки AC, AD, BD, ВС.
∆АВС та ∆ABD шукані трикутники.
Задача може мати 4 розв'язки, коли на середньому перпендикулярі з двох сторін можна відкласти відрізки, які дорівнюютъ hb i провести через них прямі а та b (а ‖ АВ, b ‖ АВ). Ці прямі перетинають коло у 4 точках. Задача може мати 3 розв'язки, коли одна з прямих а чи b може бути дотичною. Задача може мати 2 розв'язки, коли a i b є дотичними, або тільки одна з прямих а чи b перетинає коло у двох точках. Задача може мати 1 розв'язок, коли а чи b буде дотичною до кола.
Геологія — відносно молода наука, хоча люди добували корисні копалини з надр Землі ще до нашої ери. Вивченням будови й розвитку Землі як планети займаються вчені-геологи. Проте, незважаючи на досягнення сучасної науки та техніки, надра Землі залишаються майже не доступними для людини й тому таємничими.
Прямі методи:
будівництво шахт і буріння свердловин (сучасні технології буріння дають змогу проникнути не глибше 12 км 262 м);
дослідження продуктів виверження вулканів (дає можливість ученим більш детально вивчати склад речовини надр Землі).
Непрямі методи ґрунтуються на поширені хвиль та математичних обчисленнях.
Сейсмічний (з грецьк. коливання, землетрус) метод у вивченні внутрішньої будови Землі заснований на факті зміни швидкості поширення хвиль, що утворюються під час вибуху; дає змогу вивчати глибинну будову не тільки земної кори, а й більш глибоких шарів Землі; вперше застосував академік Петербурзької академії наук Борис Голіцин (1862-1916).
