Чтобы четко увидеть фазы Венеры, надо чтобы разрешение было таким, которое позволит увидеть не просто диск Венеры, а позволит разрешить элемент этого диска, размером раза в полтора - два меньше самого диска. Для определенности примем размер разрешаемого элемента в 1,5 раз меньше диаметра Венеры. Этот размер будет равен 12000/1,5 = 8000 км. Чтобы с расстояния 4*10^7 км разрешить элемент такого размера потребуется прибор с разрешающей а = 8000*206265/4*10^7 = 41,253 угловых секунды. Здесь хочу заметить, что некоторые люди, обладающие острейшим зрением, могут увидеть фазы Венеры без какого-либо оптического прибора.
Объяснение:
Альпійська балада - це гімн коханню, що нерозривно поєднане із моральним стоїцизмом простої людини, радянського солдата, дух якого не зламали найжахливіші умови гітлерівського полону, зради і малодушність деяких своїх співвітчизників (коли герой ще на початку війни втікав з полону і переховувався в українській хаті, він знову попадає у руки фашистів через підлість кума господаря, через бажання пристосуванця-обивателя прислужитись окупантам), приниження, фізичні муки і сама смерть, що стала порятунком для дорогої тепер людини - ще зовсім недавно чужої і незнайомої іноземки. Були надії на звичайне людське щастя, яке можливе в умовах миру: війна, програна гітлерівцями на Сході, йшла поступово до свого завершального кінця.
Саме любов, котра народжується і перемагає, перемагає і в смертоносному вирі, зачавши нове життя, є магістральною проблемою кращої повісті В.Бикова „Альпійська балада" (1963) - твору, що завоював велику популярність не тільки у республіках колишнього Союзу, але й за рубежем. „Альпійська балада" В. Бикова - твір про кохання, кохання велике і прекрасне, яке в умовах смерті народжує життя. Саме тому автор і назвав свою повість „баладою".
Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах. Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.
“...Першыя шэрагі ліцвінаў, найлепей узброеныя, у якіх былі заможныя гаспадары, палеглі пластом на зямлі. Наступныя разлютавана кінуліся на крыжацтва, цалкам закутае ў сталёвыя даспехі, на конях, ахаваных сталлю... Суліцы, шаблі, вастрыі рагацін, палкі з насаджаным на іх крэмнем ці абабітыя цвікамі адскоквалі ад жалезных пласцін, як ад скалы ці ад муроў замка. Усім цяжарам людзей і коней наваліліся крыжакі на няшчасныя атрады Вітаўта...»