Объяснение:
Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.
Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;
Будь благородны памяти праотцов. Не Забывайте, равно как старые мальчики также девчонки выступали охранять наше со вами перспективу. Не Забывайте об этих убитых дедах, какие кровью достигли этого, то что имеется около нас в настоящее время. Никак Не забудьте огромное число убитых людишек, многочисленные с каковых, вчерашние подростки, никак не экономя собственной существования боролись для собственных ребенка, мам, родителей, братьев, медсестер.
Достаточно рыдать также выть, равно как ведь трудно для вас в настоящее время живётся. Наши прародители, алчущие также озябнувшие, проживали во значительно наиболее ужасающих обстоятельствах. Недоедая, испытывая страдания с заболеваний они выступали ко запланированной миссии, выступали ко Перевесе никак не из-за Сталина, но из-за территорию собственную также из-за нас со вами.
Достаточно разделять людишек согласно государственному показателю. В фонах этой жуткой битвы боролись общество с абсолютно всех уголков бескрайнего советский союз.
Не Забывайте данное, ни разу никак не забудьте. Почитаете также прите во собственных сердцах воспоминания об этих, кто именно жизнедеятельность дал из-за независимость также из-за общество. Никак Не бесславьте кровушка также воспоминания собственных праотцов, будь благородны их постоянного геройского поступка!
Што знойдзеш ад яе страшней,
Каго не згоніць з сцежкі простай,
Не ўкіне ў цьму, за ноч цямней?
Душу і думы атумане,
Ачэпіць зводным павуццём
I распасцяжыць уладанне
Над целам, над усім жыццём.
Засела так яна ў Машэкі,
I суладаць з ёю не мог,
Крыві б пусціў, здаецца, рэкі,
I ў іх бы з крыўдай сваёй лёг.
Крывёй ці віннай, ці нявіннай
Насмерць упіўся бы з душой,
Другіх губіў бы і сам гінуў,
Абы цярпеў чужы і свой.
У гэтым лірычным адступленні аўтар выказвае асуджальныя адносіны да тых, хто апантаны помстай. Аўтар сцвярджае думку, што помста не прынясе палёгку, а толькі зробіць яшчэ горш. Лірычнае адступленне накіравана да чытача, каб глыбей раскрыць сэнс змены Машэкі, расказаць пра тое, што яго зрабіла лютым зверам і “ўкінула ў цьму, за ноч цямней”.