Голоко́ст (від англ. the Holocaust, з дав.-гр. ὁλοκαύστος — «всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циганів нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 — 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо)[1]. Тобто, у ширшому розумінні, голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Объяснение:
Важная роль физиологического воспаления в реакции на факторы стресса и восстановлении ауторегуляции показывает, что регулируемый воспалительный процесс сам по себе не приносит вред; к патологии приводит скорее чрезмерное либо недостаточное воспаление. Разрешение воспаления — это активный процесс, который запускается на уровне тканей и при котором эндогенные противовоспалительные и разрешению медиаторы активно противодействуют развитию воспаления. Патологические последствия неразрешающегося воспаления включают повреждение ткани, рубцевание и фиброз, однако острое воспаление необходимо, чтобы вернуться к здоровью из состояния болезни.
Объяснение:
