1. РУБАЇ – жанр поезії; чотиривірш, що вперше з’явилися в перської поезії 9 ст.
Жанр рубаї отримав широку популярність в зв’язку з тим, що в ньому писав свої вірші Омар Хаям.
Жанр рубаї отримав широку популярність в зв’язку з властивою йому змістовністю при лаконізмі форми. Найбільшу популярність рубаї отримали в 11-12 ст. Найбільш відомим в цьому жанрі став Омар Хайям, рубаї якого є популярним викладом його світогляду.
2.Ядром світогляду середньовічної людини була віра, Світогляд античної людини був горизонтальним. Навіть боги знаходились десь поряд з людьми. У Середньовіччі формується вертикальний світогляд, окрім світу земного існує світ небесний і пекло. Багато подій відбуваються по цій вертикалі, іноді у душі героя, що спричиняє до появи психологічності.
На передній план у добу середньовіччя поступово виходить периферійний для античної літератури жанр — розповідна проза, де поєднувалися історичний переказ, чудесна подія або дивовижний випадок, побутовий елемент і моральне напучування («Діяння римлян» тощо). Прецедентом слугувала історична проза пізньої античності (Тіт Лівій, Светоній, Таціт, Плутарх) та численні історичні компендіуми, що їх складали вчені.
3.Важная роль Данте в том, что он был представителем Проторенессанса, первым писателем новой эпохи, при этом последним поэтом средневековья. В его "Комедии" есть явные элементы реализма. Вообще, "Божественная комедия" является неким мостом между средневековой литературой и литературой эпохи Возрождения. Среди итальянского народа интерес к Данте был непостоянен, он то возрастал, то ослабевал. Так в годы рисорджименто Данте превозносили как борца за дело объединения Италии. Но оценён Данте был уже при жизни, прежде всего за народность его поэмы. Сразу после его смерти начали появляться комментарии и подражания. И, как было сказано выше, Данте является одним из основоположников итальянского литературного языка.
Объяснение:
В 1872 году правительство отменило все сословные привилегии, а также все преграды развития предпринимательства, включая внутренние таможни. Это привело к быстрому росту рыночных отношений и формированию в обществе новых классов. И то, и другое было необходимо для индустриализации.
Правительство поощряло развитие промышленности, в частности создавало предприятия, которые потом за символическую плату передавало частным компаниям. Это способствовало индустриализации страны, а также перестройке общества на европейский лад, появлению классов предпринимателей и рабочих.
Правительство ввело европейскую систему образования, провело реформу календаря. Это помогало модернизировать мировоззрение японцев, создать новый тип работника.
В 1889 году императором (а значит и правительством) была дарована конституция. Она модернизировала систему управления Японии, кроме того, стала внешним атрибутом, понятным для европейцев.