Объяснение:
різьблення – це орнаментовані різьбленням дерев’яні яйця – «різьбянки»;
техніка витинання – витинанкові писанки. Маленькі витинанки наклеюються на шкаралупу клеєм ПВА (папір для витинанок чим тонший, тим краще приклеюється). Поверхню яйця попередньо можна пофарбувати;
техніка бісерного рукоділля – «бісерна» писанка. На дерев’яну основу наносять спеціальний (складений з п’яти компонентів розчин-клей), а потім викладають орнамент бісером. Існують ще писанки-накладанки – технологія їх виготовлення складна тим, що узор набирають по одній цяточці – бісеринці і закріплюють на навоскованій поверхні дерев’яного яйця, а також виконані технікою ткання або силяння;
дерев’яна писанка. На виточену дерев’яну основу наносять орнамент масляними фарбами і лакують.
Народними умільцями створюються писанки керамічні та із кольорового скла.
Техніка вишивання. Вишиті хрестиком великодні яйця.
Сарма́ты (др.-греч. Σαρμάται, лат. Sarmatae) — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных[1][2][3][4] племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана).
По мнению исследователей[5] сарматы, под именем «савроматы», впервые упоминаются Геродотом (V век до н. э.), который сообщал: «Если перейти реку Танаис (совр. Дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов»[6]. По мнению Н. Лысенко, со времени составления карты мира Марка Випсания Агриппы (I в. до н. э.) этнонимы «савроматы» и «сарматы» употреблялись как синонимы[7].
Античными авторами к сарматам причислялись[8]: аорсы, языги, сираки, аланы, роксоланы, саки[9].
