Океанічна кора складається головним чином з базальтів. Відповідно до теорії тектоніки плит, вона безперервно утворюється в серединно-океанічних хребтах, розходиться від них і поглинається в мантію в зонах субдукції. Тому океанічна кора відносно молода, і найдавніші її ділянки датуються пізньої Юрою.
Товщина океанічної кори практично не змінюється з часом, оскільки в основному вона визначається кількістю розплаву, що виділився з матеріалу мантії в зонах серединно-океанічних хребтів. До деякої міри впливає товщина осадового шару на дні океанів. У різних географічних областях товщина океанічної кори коливається в межах 5-7 кілометров.В рамках стратифікації Землі за механічними властивостями, океанічна кора відноситься до океанічної літосфері. Товщина океанічної літосфери, на відміну від кори, залежить в основному від її віку. У зонах серединно-океанічних хребтів астеносфера підходить дуже близько до поверхні, і літосферних шар практично повністю відсутня. У міру віддалення від зон серединно-океанічних хребтів товщина літосфери спочатку зростає пропорційно її віку, потім швидкість зростання знижується. У зонах субдукції товщина океанічної літосфери досягає максимальних значень, складаючи 120-130 кілометрів.
Континентальна кора має тришарове будову. Верхній шар представлений переривчастим покровом осадових порід, який розвинений широко, але рідко має велику потужність. Велика частина кори складена верхньої корою - шаром, що складається головним чином з гранітів і гнейсів, що володіє низькою щільністю і давньою історією. Дослідження показують, що більша частина цих порід утворилися дуже давно, близько 3 мільярдів років тому. Нижче знаходиться нижня кора, що складається з матаморфіческіх порід - гранулітів і їм подібних.
Были и просчеты дипломатии: после 1956 г. осложнились отношения Советского Союза с КНР. Толчком к этому стало разоблачение культа личности Сталина, с чем категорически не согласилось руководство Китая и Албании. Китайские руководители высказали недовольство выдвинутой на XX съезде КПСС новой советской внешнеполитической стратегией, отказом СССР помогать Китаю в создании им собственного ядерного оружия. Последовали и обоюдные недружественные акты: с одной стороны, претензии КНР на огромные пространства в азиатской части СССР, с другой – внезапный и немотивированный отзыв из Китая летом 1960 г. всех советских специалистов. Впоследствии идеологические и политические разногласия переросли в пограничные конфликты.