«Мандрівний замок Хаула» (англ. Howl's Moving Castle) — найвідоміший фантастичний роман британської письменниці Діани Вінн Джонс, уперше опублікований 1986 року у видавництві Greenwillow Books. 1990 року вийшло продовження роману під назвою «Повітряний замок», а 2008 року роман «Будинок безлічі шляхів», які разом з «Мандрівним замком Хаула» становлять трилогію.
2004 року за мотивами книжки було знято однойменне Аніме Хаяо Міязакі.
Зміст
1 Сюжет
2 Головні герої
3 Українські переклади
4 Анімаційна стрічка
5 Примітки
6 Посилання
Сюжет
Події книжки відбуваються у казковій країні Інгарії, де поряд зі звичайними людьми живуть чарівники і відьми. Час від часу на пагорбі з'являється високий чорнезний замок з чотирьох шпилястих веж, який, вважалося, належав Відьми Пустирищ. Головна героїня Софі — найстарша з трьох сестер, а народитися в цій країні найстаршою — неабияке безталання. Її мати померла, коли Софі було два роки, а її молодшій сестрі Летті — лише рік. Батько, власник крамнички дамських капелюшків у Маркет-Чиппінг, вдруге одружився зі своєю продавщицею Фанні, у них народилася донька Марта. Фанні дуже добре ставилася до всіх трьох дівчат і ніяким чином не виділяла Марту.
Більшість часу Софі проводить у крамничці й майструє капелюшки, наділяючи їх душею. Вона, як ніхто, вміє підібрати своїм покупцям саме той капелюшок. Одного дня до крамниці заходить Відьма Пустирищ і перетворює Софі на старезну бабусю, вважаючи, що вона якось пов'язана з чарівником Хаулом. Дівчина полишає своє містечко і долею випадку потрапляє в таємничий замок чарівника Хаула, де укладає угоду з вогняним демоном Кальцифером. На шляху до звільнення від закляття Софі доведеться розгадати багато загадок та побороти численні перешкоди.
Объяснение:
Жанр путевой заметки имеет давнюю традицию. Наиболее ярко интерес к этому жанру был выражен в эпоху романтизма. 19 век – это время формирования наций, создания коллективных идентичностей, которым для самоопределения были нужны другие группы культуры. Путевые заметки претендуют на сообщение читателю новых сведений о других странах. Путевая заметка является одним из наиболее живых, ярких, интересных, но при этом самых трудоемких публицистических жанров. На Руси таким запискам придавали большое значение, в связи с этим в литературоведении различают жанр древнерусских «хождений». Но истоки путевого очерка, ставшего популярным в 18 веке, следует искать не в «хождениях» А.Никитина - в развитие жанра путевых заметок существенный вклад внесла западная литературная традиция. Принято считать, что у истоков этого жанра стоят произведения Стерна, Смолетта и Свифта.
