Километр — слишком мелкая единица для космических расстояний. Даже от Земли до Солнца почти 150 млн км, а до ближайшей звезды — Проксимы в созвездии Кентавра (Центавра) — 40 260 млрд км. Запишите цифрами: 40 260 000 000 000 км. Такие длинные числа тяжело сравнивать. Намного нагляднее выражается расстояние до звезд и галактик в длительности путешествия их света до нас.
Объяснение:
Например, от Солнца луч света добирается до Земли за 500 секунд, или за 8,3 минуты. А от Проксимы — за 4,2 года. Правда ведь, легко сравнить одну школьную переменку и половину школьной жизни. От центра нашей Галактики свет добирается до нас за 25 000 лет. Когда он тронулся в путь, мамонты еще гуляли по Земле! А до соседней галактики — Туманности Андромеды — 2,5 млн световых лет. Поэтому, глядя на Туманность Андромеды (а ее видно даже невооруженным глазом на темном загородном небе), мы переносимся в эпоху, когда мамонтов на Земле еще не было! Как видим, световые годы — вполне подходящий масштаб для космических расстояний.
Парсеки (пк) — это единицы длины примерно того же масштаба, что и световые годы: 1 парсек равен 3,26 светового года. Но для астрономических вычислений они удобнее. Расстояние до не слишком далеких объектов астрономы измеряют по их видимому угловому смещению при движении Земли по орбите. Это смещение называется параллаксом. Чем дальше объект, тем меньше его параллакс. Если параллакс составляет 1 угловую секунду, то расстояние составляет 1 парсек. Само это слово как раз и образовано от «параллакс» и «секунда». Если параллакс равен 0,1 угловой секунды, то расстояние составляет 10 парсеков. Для астрономов докомпьютерной эпохи это было очень удобно. Измерил параллакс, поделил единицу на его значение — и сразу можешь записать расстояние в парсеках. Это и правда хороший масштаб. Расстояние до Проксимы Кентавра (Центавра), к примеру, 1,3 парсека. Между окружающими нас звездами тоже расстояние около 1 парсека. Выражать такие расстояния в километрах не очень удобно, ведь 1 парсек равен 30 857 млрд км.
Відповідь:
Інструкція
1
Хімія. Профільний предмет для кожної медичної спеціальності, крім стоматології в деяких вузах, де замість хімії профільним предметом може стояти фізика. У будь-якому медичному вузі без відмінного знання хімії нормально вчитися не вийде. Багато предметів пов`язані з нею, тому, якщо вирішите складати іспити в медичний вуз і далі вчитися на хірурга, у вас повинні бути глибокі пізнання хімії і високий бал з ЄДІ.
2
Біологія. Ще один профільний предмет, бали за яким повинні бути дуже високі. При подальшому навчанні у вузі майбутнім хірургам потрібно буде знати всю анатомію людини, причому на відмінно, інакше в хірургію краще не йти. А значить ще до закінчення школи потрібно поглиблено вивчати біологію і особливо анатомію людини. Докладний довідник з анатомії повинен стати настільною книгою кожного абітурієнта, а потім і студента медичного вузу.
3
Математика. Деякі вузи в якості додаткового предмета включають в список профільних математику. Це буває досить рідко, так що краще уточнити питання її наявності в приймальній комісії конкретного вузу. У більшості випадків математика з`являється в числі профільних предметів, якщо потрібно відсіяти деякий відсоток претендентів на вступ.
4
Російська мова. Цей предмет є обов`язковим для всіх випускників, а високі бали з російської мови зроблять загальний бал при вступі більш високим. Так що до цього іспиту є сенс готуватися настільки ж ретельно, як і до інших.
5
Абітурієнти, які бажають вступити на хірурга, не відразу визначаються на цю спеціальність. Спочатку всі майбутні студенти-медики розподіляються по декількох напрямках: «Лікувальна справа», «Стоматологія», «Фармація», «Педіатрія» та інші. Майбутні хірурги надходять на «Лікувальна справа» і три роки навчаються одним і тим же предметів з іншими студентами. Тільки після 3 курсу відбувається поділ за спеціалізацією.
Пояснення:
