Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**
Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)
Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)
До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)
Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)
Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)
На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)
Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без багача, як мій хліб буде змолочений.)
На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)
Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)
Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)
«Социальные лифты», при помощи которых передовая доярка могла стать депутатом Верховного Совета, а рядовой инженер дорасти до поста директора крупного предприятия или целой отрасли.
Относительно низкий уровень преступности, коррупции в правоохранительных органах.
Минусы
Несменяемость высшей элиты. Сам Брежнев сидел на своём посту 18 лет, министр финансов Гарбузов - 25, глава МИД Громыко - 28, 1-й секретарь ЦК Компартии Литвы Снечкус - 30 лет!
Гнетущий формализм съездов и партсобраний, бутафорские выборы. Коммунистическая демагогия, в которую народ всё меньше верил, сочиняя всё больше анекдотов про членов Политбюро.
Экономика. Плюсы
В 1980 г. Советский Союз занимал 1-е место в Европе и 2-е в мире (после США) по объёмам производства промышленности и сельского хозяйства. Помимо гордости Страны Советов - космической отрасли, атомной энергетики и ВПК - можно было гордиться цементом, которого в СССР производили больше всех в мире, и сельскохозяйственной техникой. Советские тракторы и комбайны хоть и не были образцом совершенства, но экспортировались в 40 стран мира.
СССР 70-х годов отличался от большинства стран тем, что производил внутри себя почти всё необходимое для жизни - от ракетоносителей и самолётов до бюстгальтеров и трусов. Последние были неказистыми, но родными, а не китайскими.
Минусы
Недостатки советской экономики были зеркальным отображением её достоинств. Взять то же производство электричества: в значительной мере его бешеный рост был вызван бешеной же энергоёмкостью всех советских производств.
По данным на конец 80-х годов, предприятия ВПК производили 20-25% ВВП, поглощая львиную долю ресурсов страны. Советские танки были хороши всем, кроме одного: они были совершенно несъедобны!
Низкая урожайность зерновых. В 1970-м она составляла 15,6 центнера зерна с гектара - вдвое меньше, чем в США, и втрое, чем в Японии. Партия и правительство принимали меры, закачивали в село миллиарды. Результат: к 1985 г. урожайность... упала до 15 ц/га. Неудивительно, что зерно приходилось покупать в США и Канаде.
Застой в экономике делался «всё застойнее» год от года. Если в 8-й пятилетке (1966-1970) среднегодовой прирост ВВП составлял 7,5%, а в 9-й - 5,8 %, то в 10-й он снизился до 3,8%, а в первые годы 11-й пятилетки (1981-1985) составил около 2,5%.
Наука. Плюсы
В науке работал миллион советских людей, что в 1975 г. составляло четверть научных работников мира. СССР занимал 6-7-е места по числу полученных Нобелевских премий. Советские учёные отличились в ядерной физике, создании лазера, расшифровали письменность майя. В СССР были получены 104, 105, 106, 107, 108-й элементы таблицы Менделеева и синтезированы сверхтяжёлые элементы с атомными номерами со 112-го по 118-й.
Минусы
Даже в тех отраслях, где в предыдущие годы сформировались сильные научные школы (например, биотехнологии), дело тормозилось тем, что промышленность не производила достаточно чистых реактивов. Положение в вычислительной технике лучше всего характеризовалось шуткой «совет-ские микросхемы - самые большие в мире»! Но больше всего досталось исторической науке. Вместо того чтобы заниматься поисками истины, советские историки бесконечно доказывали «роль партии в восстании Спартака».
Социальная политика. Плюсы
Реальные доходы населения выросли более чем в 1,5 раза, население увеличилось на 12 млн человек.
Бесплатным жильём было обеспечено 162 млн человек, а квартплата не превышала 3% дохода средней семьи.
Всеобщее бесплатное здравоохранение. Введена поголовная диспансеризация всего населения, включая детей.
В 70-х годах в вузах СССР бесплатно обучались 4,6 млн студентов. Для сравнения: в современной России их 4,7 млн, а в США - 17,5 млн.
Отсутствие безработицы и довольно слабое социальное расслоение общества.
Минусы
Уравниловка - зарплатная политика, при которой доходы не зависят от результатов труда. Ни уволить плохого работника, ни достойно поощрить хорошего было невозможно. Молодой специалист независимо от способностей начинал карьеру со 120 руб. в месяц.
Очереди в магазинах за самым необходимым. Дефицит и блат - как норма жизни простого советского потребителя. Даже всезнающий Госплан не мог сказать, что исчезнет с прилавков завтра: туалетная бумага, варёная колбаса по 2,20, растворимый кофе, носки, кафельная плитка, мыло или стиральный порошок.
Культура. Плюсы
Кроме балета, в области которого СССР был тогда «впереди планеты всей», лучшие фильмы Гайдая, Данелия, Рязанова, Тарковского были сняты именно в застойные годы. Тогда же написаны лучшие книги Гранина, Аксёнова, Шукшина, Распутина, Войновича, Айтматова, Астафьева, братьев Стругацких...
Минусы
Четверть из перечисленных выше творцов была вынуждена эмигрировать. Такие понятия, как «самиздат», «магнитофонная культура», «полочное кино», появились тогда же. Притом что СССР был «самой читающей страной в мире», за хорошими советскими книгами приходилось ехать... в соцстраны.