Вулкан — це місце виходу магми на земну поверхню у вигляді конусоподібної (або іншої форми) гори.
Витікаючи з тріщини, лава (магма, яка виливається назовні) розтікається й поступово охолоджується, утворюючи застиглі лавові потоки й конусоподібні горбки, з кожним виверженням утворюється новий шар лави, і горбки перетворюються на гори – так утворюється вулкан.
Складові елементи – вогнище магматизму (місце в земних надрах, з якого піднімається розплавлена магма), жерло (через нього магма піднімається на поверхню), кратер (чашоподібного заглиблення, через яке виливається лава), нашарування застиглої лави (основа вулкану, так зване його тіло, або конус), потоки лави (магма, яка виливається назовні).
Виверження вулкану супроводжується витіканням лави, викидами газів і попелу, потужним гуркотом і землетрусами, градом твердих вулканічних викидів засипають довколишню територію (окремі уламки можуть мати діаметр понад 50 см і поширюватися в радіусі 25 км, підніматися на висоту-11-13 км).
У 1883 р. під час виверження вулкана Кракатау в Індонезії на висоту 260 м піднялося майже 80 мільярдів кубічних метрів попелу та гірських порід, залишки яких трималися в повітрі кілька років. Хмари попелу було видно навіть в Європі.
Вулканізм часто супроводжується такими явищами, як гейзери й гарячі джерела.
