Люди завжди хотіли передбачити своє майбутнє. Іноді прогнози їхні збувалися, але частіше – ні. Стали реальністю мрії про водні машини, польоти в космос та на інші планети. Та сьогодні ми знову мріємо!
гаючи за життям людей, я часто замислююсь над тим, що чекає наше людство в майбутньому. Іноді мені здається, що ніколи не буде воєн, що людина не долетить знищення всього живого на Землі.
Хочеться вірити, що всі люди будуть жити у злагоді з навколишнім світом, зі своєю совістю. Але виходячи на вулицю, я часто бачу нікому не потрібних дітей, старих людей. Часто бачу по телевізору катастрофи в шахтах, падіння літаків.
Гинуть люди, тварини, ріки. І тоді мені здається, що людство не має майбутнього. Однак будемо вірити, що матінка-земля і природа – вічні, що людська душа – безсмертна. І нехай щастям та радістю стане майбутнє часто нерозумних дітей-землян
Объяснение:
Послала утка утят ловить рыбок на озеро. Один утёнок увидел на берегу маленькую кружечку под елочкой. В кружечке плавала рыбка. Её поймал мальчик плетёные сачком.Рыбка красная пёрышки белые, изо рта два усика светились, по бокам тёмные полоски,на гребешке пятнышко,как чёрный глаз.
Утенку стало жалко рыбку. Он позвал своих братьев, что бы те ему перенести кружечку до озера. Когда те пришли Они взяли своими клювиками за края чашечки и понесли до озера. Они поднесли рыбку к воде и та прыгнула в воду. Поблагодарила утят за и уплыта.
