2. yXVIII столітті селяни розпочали вирощувати нові сільсько господарські рослини, зокрема картоплю, яку раніше називали «земляні яблука», а також соняшник. Значну роль у селянських господарствах відігравало утримування великої рогатоїхудоби, свиней, овець, коней, домашньої птиці. Також у селах можна було зустріти і майстерні ремісників, що виготовляли вироби для міс цевого вжитку.
3. На Правобережній і Західній Україні збереглося багато міст і містечок, заснованих ще у княж і часи: Львів, Кам'янець-Подільський, Луцьк та ін. Вони залишалися важливими центра ми суспільного життя навколишніх земель. Наприкінці XVIII
Одеса, Маріуполь, Херсон, що засновувалися як зручні порти для морської торгівлі.
4. Нове явище у XVIII столітті — поява підприємств, які виготов ляли полотно, панчохи, екіпаж і, фаянсовий і порцеляновий посуд. У містах будували великі кам 'яні будинки, в яких жили не лише найбагатші землевласники, а й найвпливовіші купці та власники підприємств, представники влади. Міста від початку свого існування приваблювали людей різних соціальних верств, а також іноземців. Населення міст було «стро катим», багатомовним і різнокультурним.
5. Тобто міста населяли представники різних культур, народностей.
6. Населення міст було різноманітним тому що їх населяли різні прошарки населення, різні народності тощо.
Как и прежде, духовная жизнь советского общества находилась под строгим контролем партийных органов. В августе 1946 г. было принято постановление ЦК ВКП (б) о журналах «Звезда» и «Ленинград», ставших, по мнению Сталина, проводниками чуждой советскому духу идеологии. Поэтессу А. Ахматову и сатирика М. Зощенко, чьи произведения были опубликованы в этих журналах, исключили из Союза писателей.
Вслед за этим были приняты идеологические постановления: о кинофильме «Большая жизнь» (1946), об опере «Великая дружба» В. Мурадели (1948) и т. п.
Стремление власти поддерживать в сознании широких масс образ «внутреннего врага» стало одной из причин постепенного нарастания политики «государственного антисемитизма». В Минске сотрудниками МГБ в 1948 г. был убит художественный руководитель Еврейского театра СМ. Михоэлс. Был распущен Еврейский антифашистский комитет. Его члены и сотрудники были арестованы и осуждены.
Особую известность в послевоенной истории советской науки получила сессия Всесоюзной академии сельскохозяйственных наук (ВАСХНИЛ), состоявшаяся в августе 1948 г. В ходе ее академик Т.Д. Лысенко и его сторонники, с одобрения Сталина, подвергли шельмованию и преследованию генетиков и биологов — «менделистов», последователей основателя генетики Г. Менделя. Несколько сот известных ученых и их учеников были изгнаны из академии и научных институтов. В стране были запрещены также кибернетика, социология и другие передовые по тому времени отрасли научных знаний.
тест прошел проверку, пользуемся)