Тоді князь говорить:
— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!
От Ілля Муромець і каже:
— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.
А Солов'ю-розбійнику наказав:
— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!
Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.
— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?
Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.
Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.
А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.
Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».
Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:
— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:
— Що нам робить? Дочка каже:
— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?
— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.
— Та ні, ні, ану, пошліть!
Він знов кричить на неї, а далі:
— Та, може, і справді він живий.
Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:
— Ану, пошлю, підіть подивіться!
Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.
Повернулись вони до князя і говорять:
— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.
— Правда?
— Правда.
— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:
— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!
— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!
Послав князь княгиню.
Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:
— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:
— Ану, піду я по
Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:
— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.
І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.
А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:
— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?
А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.
Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.
Технические приемы владения мячом изучаются так: ловля и передача, ведение мяча, броски мяча по воротам, финты.
Ловля мяча - один из очень важных элементов игры. В настоящее время быстрота и точность действий в игре так возросли, что совершать ошибку при ловле мяча просто не допустимо.
Основная стойка нападающего игрока, взгляд и руки направлены в сторону летящего мяча. Туловище, руки, пальцы рук слегка расслаблены. По мере приближения мяча игрок вытягивает руки вперед ладонями вниз, чтобы встретить его. Пальцы расставлены, большие пальцы сближены, образуя вместе с ладонями и другими пальцами чашу, в которую и входит мяч.
Обучение ловле мяча осуществляется в упражнениях вместе с обучением передачам мяча.
Передача мяча осуществляется двумя руками и одной рукой. Передача мяча двумя руками от груди позволяет точно и быстро направить мяч на близкое и среднее расстояние. Кисти с расставленными пальцами равномерно обхватывают мяч на уровне пояса. Далее кругообразными движениями кистей мяч подтягивается к груди. Затем, резко выпрямляя руки и делая добавочный захлест кистями, мяч выпускают на передачу.
Передача мяча одной рукой от плеча толчком является максимально быстрой и точной передачей на короткие и средние расстояния. Рука с мячом отводится к правому плечу и сразу поворачивается так, чтобы кисть руки была сзади мяча. Выпрямляя правую руку и резко сгибая кисть, игрок передает мяч в нужном направлении.
Упражнения для обучения передаче и ловле мяча:
- передача и ловля мяча в тройках со сменой мест;
- передача и ловля мяча в движении вперед без смены мест игроками;
- передача и ловля мяча в движении во встречных колоннах;
- передача и ловля мяча в парах на месте различными
- совершенствование передач мяча различными в подвижных играх.
Упражнения для обучения технике ведения мяча:
- подвижные игры с элементами ведения;
- ведение мяча на месте с изменением высоты отскока мяча;
- ведение мяча с обводкой препятствий;
- ведение мяча в движении в медленном и быстром темпе.
Обучение броску мяча в цель (ворота) - основной технический прием в игре ручной мяч. Качество владения техникой броска определяет во многом
общий уровень подготовки игроков и команды, а также тактику их игры.
В ручном мяче существует большое количество разнообразных
бросков: сбоку, сверху, снизу, прямой и согнутой рукой, с подкруткой.
Первоначальное обучение броскам мяча необходимо начинать с броска согнутой рукой из-за головы с места. Однако, если занимающийся (особенно левша) лучше владеет броском мяча согнутой рукой сбоку, то переучивать его не нужно.
При броске мяча в цель согнутой рукой из-за головы с места нога, противоположная бросающей руке, вытянута вперед. Рука с мячом отведена назад, при этом большая часть тяжести тела перенесена на сзади стоящую, согнутую в коленном суставе ногу. Туловище развернуто в сторону бросающей руки, а взгляд направлен в цель. Для того, чтобы бросок был более сильным, сзади стоящая нога сначала сгибается, затем быстро разгибается и толкает тело вперед, при этом туловище резко поворачивается грудью к цели.
В начале обучения основное внимание обращают на технику выполнения броска, затем на скорость, точность и силу броска.
Изучение бросков в движении проводится вначале с трех-четырех шагов, затем после передачи мяча партнером слева, справа, сзади, спереди и, наконец, после ведения.
Рука с мячом вскидывается вверх, причем локоть в своем движении опережает кисть и хлестообразным движением бросает мяч.
Для обучения броску мяча в цель необходимо иметь по одному мячу на двух занимающихся. Мячи должны иметь размер по окружности 40-45см и вес не более 260г.
После этого переходят к обучению броскам в прыжке. Сначала слева от ворот, а потом из различных положений. По мере овладения бросками занимающиеся ускоряют разбег перед прыжком и увеличивают силу броска. Обучение броскам в падении следует начинать с выполнения броска из положения стоя на коленях, а падения выполнять на гимнастические маты, затем исходное положение стоя на одном колене (толчковая нога выдвинута вперед), на полусогнутых ногах.
Обучение финтам проводится почти одновременно с обучением передаче мяча, сначала без противодействия противника, затем с пассивным и активным противодействием.
Обучение технике игры вратаря начинается с овладения стойкой вратаря и перемещениями. Затем переходят к обучению навыкам задерживания мяча руками, ногами в опорном и безопорном положении.
Упражнения для обучения технике игры вратаря:
- тренер выполняет несильные броски в различные части ворот. Вратарь ловит мяч и возвращает;
- двое занимающихся поочередно бросают мячи в разные углы ворот. Вратарь после отбивания мяча в правом углу перемещается влево и обратно;
- вратарь стоит у стены на расстоянии 3-4м от нее. Партнер бросает мяч в стену, а вратарь ловит его после отскока;
- Разнообразные подвижные игры.