Кого вважають доброю людиною? Того, хто поступається місцем у транспорті старшим, того, хто допомагає нести бабусі тяжку сумку, того, хто допоміг другові у скрутному становищі? Взагалі-то так. Але доброта, як на мене, не однозначне поняття.
З дитинства нас намагаються виховувати в атмосфері доброти та любові, вчать відповідати добром на добро. Але ж нам не завжди так відповідають. Навіть турецька приказка повчає: “Бережися того, кому ти зробив добро”.
Мені пригадуються рядки з книги відомого хірурга М. Амосова “Думки і серце”: “Коли людина робить добру справу, вона прагне за неї нагороди. Вона навіть не усвідомлює цього, але прагне. Не грошей, не подарунків, а простого вираження якихось відповідних почуттів. Але хворі не балують нас цим. Зробив лікар операцію, усе добре, а коли хворий виписується, навіть не скаже, попрощатися не зайде”.
Здоровье в моих руках-это значит я сам контролирую свое здоровье. Для этого я не сижу и не жду изменений в организме,а занимаюсь спортом,правильно питаюсь,не увлекаюсь вредными привычками и зря себя не терзаю бесполезными мыслями и негативными эмоциями. Беру от жизни только самое хорошее и положительное. А для того что бы было меньше стресса и негатива,очень часто прогуливаюсь в парке,там и свежий воздух,он очень хорошо влияет на мой организм,головной мозг,и там тишина, что тоже иногда не маловажно
Здоровье легче сохранить в гармонии с природой . в природе существуют все нужное для жизни и лечения человека. что не натурально то опасно . на пример человек может сохранить или вернуть здоровье с хороших мыслей (этому есть научное объяснение) , с определенных упражнений можно добиться излечения, опять-же без лекарств, а жизнь без лекарств это огромный шаг к здоровью
