Кожен із нас одного разу стане на порозі дорослого самостійного життя. І однією із найголовніших сходинок є самореалізація. Хтось є надто активний, тому щоразу змінює рід занять, шукаючи нових вражень, а комусь більше подобається досягати успіху в одній справі. Але спочатку варто визначитись із основним питанням: моє майбутнє, яке воно?
Особисто я, в своєму віці, чітко розумію, що моє майбутнє залежить від мене. Тому вже сьогодні поступово задумуюсь, до якого берега підійде мій пароплав. Я вважаю, що краще одразу визначитись із планами і яким шляхом до цього йти. Для цього варто розібратися в самому собі. Добре подумати, що цікаво, що вмію, що зможу. Зіставити й проаналізувати.
Справді, моє майбутнє в цілому залежить від вибору професії. Чи зможе вона належним чином забезпечити гідні умови життя, стабільну заробітню платню. Все це буду доводити я. Своїми знаннями, вміннями, позитивними якостями. Тому, для початку, варто гарно скласти іспити й вступити в омріяний університет. Трішки потрудитись. Навчитися розвиватися в правильному руслі. Адже головне – ціль і стимул. Моя мама завжди каже: будь-які труди, дитино моя, винагороджуються. І я працюю над цим. Бо вірю у світле і краще майбутнє.
Тож, можливо, я назвала не всі важливі моменти цього питання. Та приймати такі кардинальні рішення потрібно самостійно, без настанов батьків, вчителів, друзів. Бо це наше життя, наше майбутнє і більше такого не буде.
Приятно слышать слово «мама», внутренне повторять его, произносить вслух. Потому что благодаря этому существу вы сейчас читаете эту работу. Вы здесь. Вы живы. Вы родились. Самое красивое и чудесное имя на свете - «Мать». Невозможно понять его ценность и качество. В конце концов, любовь матери к своему ребенку, которая разделяет ночной сон на четыре части и дает свою жизнь за вас, вечна и безгранична. Когда вы впервые открыли глаза, ваша мать обняла своего брата и сказала: «Дитя мое». Недостаточно взять свою мать в Мекку три раза, чтобы понять значение поговорки: «Ключ к раю у твоей матери». Воспитывать и взращивать одну и ту же судьбу - большая ответственность. Если вы хотите проявить неуважение не только к себе, но и к матери, которая выполнила свой долг перед вами, только животное может это сделать. Нет ни одного животного, которое не любило бы свое потомство.
