Объяснение:
В конце XVIII - начале XIX века уровень грамотности марийского насления, как и в целом по России, был чрезвычайно низким. "Список знающих читать и писать", составленный в 1806г. в Яранском уезде, свидетельствует, что грамотные мужчины составляли всего 0, 2% от всего населения уезда. Грамотных женщин в списке не было вовсе [Казимов 1993: 9]. По данным переписи 1897г., грамотность по Казанской и Вятской губерниям среди мари составляла 18, 34% у мужчин и 2, 19% у женщин. Образование выше начального имели 0, 09% мужчин и 0, 04% женщин мари. В начале XX в. грамотность среди марийского населения составляла 16% среди мужчин и 2% среди женщин [Садов 1957: 189].
Деятельность царского правительства в области просвещения населения началась с создания системы начального образования и учреждения в 1782 г. специальной комиссии, которая в течение трех лет занималась составлением школьных планов, изданием учебников, методических инструкций и подготовкой учителей. В октябре 1785г. был подписан царский указ, установивший единую систему обучения населения, а в августе 1786г. был утвержден "Устав народным училищам в Российской империи", согласно которому создавались учебные заведения двух типов: главные - в каждом губернском городе и малые - в каждом уездном. Срок обучения в главном составлял 5 лет, в малом - 2 года [Садов 1957: 189].
В Марийском крае первое народное училище открылось в 1791г. в г.Козьмодемьянске и состояло всего из двух классов. В Царевококшайске (нынешняя Йошкар-Ола) уездное училище было создано в 1825г. и также состояло из двух классов. Обучение в них проходило на русском языке.
В 1864г. согласно "Положению о начальных народных училищах", все народные училища были переданы земствам, поэтому их стали называть земскими. Земства прилагали большие усилия по развитию школьной сети в марийских землях. Передовые русские педагоги, такие как К.Д.Ушинский и другие, считали, что обучать детей надо на родном языке учащихся, который является важным средством в обучении и воспитании. "В языке одухотворен весь народ и вся его родина" - писал Ушинский [Попов 1993: 24].
Демократически настроенные представители марийской интеллигенции настойчиво добивались официального разрешения на использование родного языка учащихся в учебном процессе. В результате обсуждений, в которых сторонники и противники введения родного языка в школы неоднократно высказывали свои точки зрения, в течение 1869г. министерство народного просвещения разработало программу обучения нерусских крестьян. В ней учитывались религиозная принадлежность, расселение народов, степень знания русского языка. Было решено создать инородческие школы, подготовить учебники на родном языке учащихся, а сам язык разрешалось использовать в учебе как вс средство. Таким образом, в 60-70е годы XIX в. были заложены основы национальной школы, в том числе и марийской.
ответответ:Герберт Уеллс
Сторінки життя і творчості
Англійський письменник-фантаст Герберт Уеллс відкрив безмежні можливості людської уяви. Він вигадав чудовий образ – машину часу, яка даламожливість рухатися в різних вимірах і навіть перенестися в майбутнє. Разом із своїми героями письменник здійснював фантастичні подорожі в космічні світи, прогнозував розвиток науки та техніки, попереджаючи людство про згубність знедуховлення й безвідповідальності за свої вчинки.В одному
зі своїх оповідань Г. Уеллс створив незвичайний образ-символ – чарівну крамницю. Там усе відбувається не так, як у реальному світі. Речі то з’являються, то зникають, неживі предмети стають живими, а диво відбувається завдяки польоту фантазії. У чарівній крамниці автор розмістив не тільки дивовижні предмети, а ще й роздуми про людину. Та чи зможемо ми розгадати загадки письменника-фантаста? Чи зможемо ввійти в його чарівну крамницю? Чи відчиняться для нас її двері?..
Герберт Джордж Уеллс народився 21 вересня 1866р. у м. Бромлі неподалік від м. Лондона (Англія). Його батько був крамарем, мати працювала економкою в багатому
маєтку.
Батьки хотіли, щоб син став крамарем. З 13 років він почав допомагати в крамниці. Герберт Уеллс вступив до Комерційної академії, але через скрутне матеріальне становище родини мусив припинити навчання. Деякий час йому довелося працювати й крамарем, і аптекарем, і розсильним. Однак самотужки він опановував латину й інші науки. Зрідка йому вдавалося відвідувати заняття, проте чимало часу забирала важка праця задля заробітку.
Зауважте
Герберт Уеллс уважав, що фантастика – це засіб прогнозування життя людей у майбутньому. Проте з розвитком науки, на думку письменника, не повинна руйнуватися мораль людини, інакше досягнення розуму можуть стати згубними для світу.
Невдовзі юнакові нарешті пощастило вступити до Кінгс-коледжу при Лондонському університеті (King’s College London), який готував викладачів природничих наук. Один із небагатьох, він одержував стипендію за успіхи в навчанні. Ним зацікавився видатний учений-біолог Томас Гакслі, послідовник Чарльза Дарвіна. Герберт Уеллс працював у лабораторії Т. Гакслі асистентом. За наукові досягнення йому присвоїли вчене звання доктора з біології. У 1890-х роках були опубліковані підручники з біології та фізіології, а в 1930 р. – три томи науково-популярної праці “Наука життя”.
Свої перші художні твори митець почав писати ще в студентські роки. Нотатки до роману “Машина часу” він зробив саме під час навчання в Кінгс-коледжі. З цього твору, виданого в 1895 р., розпочалась історія наукової фантастики XX ст.
Фантастика письменника відрізняється від інших фантастичних творів, наприклад від романів Жуля Верна. Герберт Уеллс як науковець і дослідник завжди спирався на досягнення сучасної науки. У його творах можна знайти відгомін визначних відкриттів у галузі фізики, хімії, природознавства, математики, астрономії. У своїй фантазії автор вийшов за межі земної цивілізації і свого часу. Його герої відвідують інші планети й навіть галактики. Окрім того, його завжди цікавила духовна сутність суспільства, про що він писав у романах “Невидимець” (1897), “Острів доктора Моро” (1896), “Війна світів” (1898) та інших творах.
Герберт Уеллс помер у м. Лондоні 13 серпня 1946 р. Однак його ідеї, твори й думки давно належать майбутньому. В одному зі своїх нарисів митець зазначив: “Кожна моя книжка – це заклик до змін”. За до фантастики митець прагнув зупинити війни, знедуховлення суспільства, соціальне розшарування між людьми. Можливо, і ми змінимося, коли прочитаємо його твори?..
За мотивами творів Г. Уеллса знято чимало кінофільмів. У 1933 р. з’явилась екранізація роману “Невидимець” (США, режисер Джеймс Уейл). У 2002 р. було екранізовано роман “Машина часу” (США, режисер Саймон Уеллс – правнук письменника). У 2005 р. здійснено екранізацію роману “Війна світів” (США, режисер Стівен Спілберг) та ін.
– Прочитавши один із творів Г. Уеллса (додатково за вибором), подивіться один із цих фільмів, порівняйте його з текстом твору. Висловіть враження про прочитану книжку та кінофільм.
Объяснение:
СаСО3 +2НCl = CaCl2 +CO2 + H2O
Рассчитать количество вещества газа (СО2) 5,6 л/ 22,4 л/моль= 0,25 моль
Найти количество вещества карбоната кальция = 0,25 моль (равен количеству вещества газа)
Рассчитать массу карбоната кальция (СаСО3) m= M*n (количество вещества) m= 0,25 моль * 100г/моль= 25 г