Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом затверджено Мінфіном України від 23.10.2017 р. № 862.
Відповідно до зазначеного Порядку рішення про виконання митних формальностей поза місцем розташування або поза робочим часом приймається уповноваженою особою митниці на підставі письмового звернення суб’єкта ЗЕД встановленого зразка.
Плата справляється за кожним письмовим зверненням незалежно від кількості оформлених митних декларацій і нараховується відповідно до фактичного виконання митних формальностей (за кожну повну або неповну годину з урахуванням часу, витраченого на проїзд до місця проведення митних формальностей та у зворотному напрямку). Розмір плати встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів».
Объяснение:
Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом затверджено Мінфіном України від 23.10.2017 р. № 862.
Відповідно до зазначеного Порядку рішення про виконання митних формальностей поза місцем розташування або поза робочим часом приймається уповноваженою особою митниці на підставі письмового звернення суб’єкта ЗЕД встановленого зразка.
Плата справляється за кожним письмовим зверненням незалежно від кількості оформлених митних декларацій і нараховується відповідно до фактичного виконання митних формальностей (за кожну повну або неповну годину з урахуванням часу, витраченого на проїзд до місця проведення митних формальностей та у зворотному напрямку). Розмір плати встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів».
Объяснение:
Чуть ниже великого князя стояли бояре, или старшая дружина. Они пользовались большими вотчинами (только пользовались, владельцем всей земли был великий князь), часто управляли городами. Именно бояре были ближайшими советниками князя. В летописях записано, как правитель нередко опирается в своих решениях на их мнение.
Несколько ниже в иерархии располагалась младшая дружина. Это всё ещё была знать.
Простолюдинами были горожане и земледельцы-смерды.
Ещё ниже на социальной лестнице располагались закупы и рядовичи. Они были людьми полузависимыми.
В самом низу находились холопы – фактически рабы.
Главный источник о социальной иерархии – «Русская правда». Особенно полезно посмотреть размер вир. За убийство согласно этому своду законов нужно было выплатить родственникам убитого определённую сумму денег – виру. Чем выше в обществе находился человек, тем больше была вира. Именно размер этих самых вир помогает увидеть, насколько высоко каких людей ценили.