|
Почало ізнов смеркатись; Середульший став збиратись, Він сокиру й вила взяв Та й у поле почвалав. Ніч холодна як настала, - Туга парубка напала, Зуб на зуб не попада; Він навтьоки, бо біда! "Лучче ніч повартувати У сусідки біля хати!" Непереливки було!.. Тільки ж сонечко зійшло, Він братів почав будити: "Гей, сплюхи, а відчиніте! Був мороз вночі страшний, - Ледь зостався я живий!" |
Хлопці двері відчинили, Середульшого впустили Та й питаються його, Чи не бачив він чого. Він тоді перехрестився, На всі боки поклонився І крізь зуби проказав: "Цілу нічку я не спав, - А заснути міг навіки, Бо мороз був превеликий, До костей мене дойняв; Ніч до ранку я дрижав; Проклинав нещасну долю... Ну, та все гаразд у полі". І йому сказав отець: "Ти, Гаврило, молодець!" |
На мою думку, середній брат безвідповідально поставився до завдання. По-перше, уночі він не стеріг лан. По-друге, вранці сказав, що все гаразд у полі.
ответ к вопросу по русскому языку: