Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Це явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи – торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни (насамперед Англію), а згодом набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.
Регулирующая функция рынка – сбалансированность спроса и предложения по цене; пропорциональность в производстве между регионами. Пример: соблюдение законодательства и налогообложения.
Санирующая функция рынка – ликвидация из хозяйства устаревшие отрасли, создание экономичных, более высокоэффективных отраслей. Пример: ликвидация обанкротившейся парикмахерской и создание Салона красоты.
Стимулирующая функция рынка – посредством цен стимулирует внедрение в производство достижений научно-технического прогресса, снижение затрат на производство продукции и повышение ее качества, расширение ассортимента товаров и услуг. Пример: государство заинтересовано в получении максимальных прибылей технологичными, перспективными предприятиями.