Грошова маса-сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться в господарстві в готівковій і безготівковій формах, що забезпечує обіг товарів і послуг в народному господарстві.
У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої відносяться грошові кошти, реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, які потенційно можуть служити розрахунковими коштами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так звані "квазіденьги" (від латинського "quasi" - ніби, майже), тобто грошові кошти на строкових рахунках, ощадних вкладах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, які вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.
Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків в центральному банку (безстрокові вклади) становить гроші центрального банку. Їх називають також монетарною або грошовою базою, так як вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.
Грошова маса, якою володіє народне господарство для здійснення операцій обміну і платежу, залежить від пропозиції грошей банківського сектора і від попиту на гроші, тобто прагнення установ небанківського сектора мати у себе певну грошову суму у вигляді готівки або вкладів до запитання
Пропозиція і попит на гроші визначають, в основному, обсяг і кон'юнктуру грошового ринку.
Зависит от рынка и роли гос-ва в его регулировании, если гос-во поощряет монополию и не ведёт борьбу с таким феноменом, то конкуренции просто не существует, а следовательно потребителям приходится довольствоваться, чем есть.
В нашем же случае, речь идёт про здоровую конкуренцию и борьбу с монополиями. В ходе борьбы между производителями, качество продукта безусловно растёт, так как, чтобы завоевать сердце и расположение капризного клиента нужно постоянно придумать, как сделать свой продукт дешевле, качественнее, доступнее для обычного обывателя. С этим разобрались, перейдём к примеру:
Предположим, что мы с вами - домохозяйка. Нам нужно приобрести гладильный стол. Один стол от компании "А" стоит 3 рубля и на нём нет крепежа и отдела под утюг, а есть гладильный стол "Б" стоит те же 3 рубля, но есть тот самый крепёж и отделение под утюг. Конечно, мы возьмём второй вариант продукта. Так соревнуются компании, совершенствуя свой продукт
Источник знаний: курс обществоведения