1. условия конкуренции влияют на качество производимой продукции, снижении издержек на производство продукции, в также на создании инноваций.
таким образом, конкуренция на рынке оборудования ведёт к поиску более красивой(экологичной) или более дешёвой упаковке. Соответственно небольшое производство упаковки может создать уникальный продукт,который выделит продукцию на рынке и увеличит ее спрос.
2. первоначально необходимо определить цель, предназначение, для чего создаётся то или иное предприятие. далее необходимо определить какие функции должно выполнять по достижению цели, какие использует технологии. после этого необходимо определить структуру, звенья и их взаимодействие.
т.е. сначала определяем что будет делать предприятие и для чего, далее как оно будет производить(выполнять) товар(услугу), а в конце необходимо определить структуру предприятия, кто будет выполнять определенные функции.
1. условия конкуренции влияют на качество производимой продукции, снижении издержек на производство продукции, в также на создании инноваций.
таким образом, конкуренция на рынке оборудования ведёт к поиску более красивой(экологичной) или более дешёвой упаковке. Соответственно небольшое производство упаковки может создать уникальный продукт,который выделит продукцию на рынке и увеличит ее спрос.
2. первоначально необходимо определить цель, предназначение, для чего создаётся то или иное предприятие. далее необходимо определить какие функции должно выполнять по достижению цели, какие использует технологии. после этого необходимо определить структуру, звенья и их взаимодействие.
т.е. сначала определяем что будет делать предприятие и для чего, далее как оно будет производить(выполнять) товар(услугу), а в конце необходимо определить структуру предприятия, кто будет выполнять определенные функции.
Технологічний б виробництва — це засоби праці в сукупності з матеріалами, технологіями, енергією, інформацією та організацією виробництва.
Рубежі між технологічними виробництва відокремлюють один від одного великі етапи історії людської цивілізації. Перехід від одного такого виробництва до іншого головним чином визначається змінами в характері засобів праці, прогресом науки і техніки. За багато тисяч років розвитку цивілізації знаряддя праці, наука, техніка, технологія пройшли складний і суперечливий шлях, на якому слід виділити такі головні етапи.
Перший етап технологічного виробництва бере початок з виникнення первісного ладу, появи найелементарніших знарядь праці. Він охоплює багато тисяч років існування людського суспільства і завершується наприкінці ХVIII — на початку XIX ст., тобто до виникнення машинного виробництва. Технологічний б виробництва на цьому етапі, як правило, базується на ручній праці. З позицій сучасності це — етап занадто повільного екстенсивного економічного зростання, головним фактором якого за витратами енергії була сама людина. Наука і техніка на даному етапі розвивалися окремо одна від одної.
Другий етап нового технологічного виробництва почав зароджуватися з кінця ХVIII—початку XIX ст. Характерним для нього було те, що він базувався на машинній праці. Виробничі функції окремого господарника стали закріплюватися за цілими підприємствами. У цей період часу (аж до кінця XIX ст.) виробництво стає дедалі суспільнішим, поглиблюється суспільний поділ праці.
З початку 40-х років XX ст. домінуючою виявляється подетальна і поопераційна форма поодинокого поділу праці, а її матеріальною основою стає комплексна механізація та автоматизація виробництва.
З середини 50-х років починає формуватися новий технологічний б виробництва, що базується на автоматизованій праці. У цей період продуктивні сили переростають масштаби окремих національних держав. Тому подетальна і поопераційна форма поодинокого поділу праці розвивається як у межах окремих національних держав, так і у міжнародному масштабі.
Отже, технологічний б виробництва характеризує етапи розвитку суспільного виробництва з точки зору вдосконалення засобів праці, науки, техніки, технології, енергетичного та інформаційного забезпечення в організації виробництва.
Економічне зростання є надзвичайно складним явищем. З даного приводу відомий американський історик економічної думки Б. Селігмен зазначав, що задовільна теорія економічного зростання повинна враховувати природні ресурси, політичні інститути, законодавство, а також багато психологічних і соціальних факторів. Розробка такої всеохоплюючої теорії, на думку вченого, — майже нездійсненне завдання. Відомі економісти, автори теорій економічногозростання, ясна річ, не претендували на створення всеохоплюючої та універсальної теорії, не робили спроб «обійняти неосяжне». Тому кожна теорія або модель мають відповідні припущення та абстракції, які дозволяють виділити і вивчити найбільш суттєві фактори економічного зростання.