Потенциа́льная эне́ргия {\displaystyle U({\vec {r}})} — скалярная физическая величина, представляющая собой часть полной механической энергии системы, находящейся в поле консервативных сил.
Потенциальная энергия зависит от положения материальных точек, составляющих систему, и характеризует работу, совершаемую полем при их перемещении[1]. Другое определение: потенциальная энергия — это функция координат, являющаяся слагаемым в лагранжиане системы и описывающая взаимодействие элементов системы[2].
Виды энергии:
Двигун внутрішнього згоряння - тепловий двигун, в якому хімічна енергія палива, яке згоряє в камері згоряння двигуна, перетворюється в механічну енергію. За призначенням двигуни внутрішнього згоряння поділяються на автотракторні, авіаційні, судові та стаціонарні. Звичайно двигун внутрішнього згоряння - поршневі двигуни.
Двигун внутрішнього згоряння складається з кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів і систем живлення, запалювання (для двигунів низького стиску), охолодження, мащення та регулювання. Для роботи двигуна внутрішнього згоряння застосовують різне паливо: бензин, спирт, дизельне паливо, природний і генераторний гази.
Объяснение:
Дано:
f = 50 Гц
I = 10 А
i = 0,314 А
t - ?
Уравнение колебаний:
i(t) = I·cos(ω·t)
Циклическая частота:
ω = 2·π·f = 2·3,14·50 = 314 с⁻¹
Имеем:
0,314 = 10·cos (314·t)
cos (314·t) = 0,314/10
cos (314·t) = 0,0314
314·t = arccos(0,0314)
314·t ≈ 1,54
t = 1,54/314 ≈ 0,0049 с или 4,9 мс