Рідкі кристали (скорочено РК) – це фазовий стан, в який переходять деякі речовини при певних умовах (температура, тиск, концентрація в розчині).
Рідкі кристали володіють одночасно властивостями як рідин (плинність), так і кристалів (анізотропія).
Історія відкриття рідких кристалів
Понад сто років тому, в 1888р., австрійський ботанік Ф. Рейнитцер звернув увагу, що у кристалів холестерилбензоат і холестерілацетата було дві точки плавлення і, відповідно, два різних рідких стани – каламутний та прозорий (при 145°С відбувалося утворення мутної рідини, а при досягненні 179°С – прозорої рідини).
Найдивовижніше, що в ході подальших досліджень було встановлено: каламутна рідина є анізотропною! Виходить, що ця рідина мала властивості кристалів. Саме тому такий стан було названо рідкокристалічним.
Довгий час фізики і хіміки в принципі не визнавали рідких кристалів, тому що їх існування руйнувало теорію про три стани речовини: твердий, рідкий та газоподібний. Вчені відносили рідкі кристали то до колоїдних розчинів, то до емульсій.
У 1963-му році американський винахідник Джеймс Фергюсон знайшов застосування одного з властивостей РК – зміна кольору в залежності від температури. Американець отримав патент на винахід, який здатний виявляти невидимі для очей теплові поля. З цього часу популярність рідких кристалів почала зростати. Водночас вийшло, що Джеймс Фергюсон – винахідник РК монітора, адже саме на них вони базуються.
За структурою РК являють собою в`язкі рідини, що складаються з молекул витягнутої або дископодібної форми, певним чином упорядкованих у всьому обсязі цієї рідини. Найбільш прості рідкі кристали утворюються довгими сигароподібними або ниткоподібними молекулами. Залежно від того, як орієнтуються молекули в просторі, розрізняють три основних типи рідких кристалів: нематичні (нематики), смектичні (смектики) та холестеричні (холестерики).
У кристалах першого типу осі молекул паралельні, а самі молекули зміщені один щодо одного на довільні відстані в напрямку своїх осей.
При движении на автомобиль действуют сила тяжести, сила реакции опоры, сила трения Fтр и сила тяги Fт. Под действием этих сил автомобиль массой m движется с ускорением a. Сумма этих сил по второму закону Ньютона равна произведению массы на ускорение. Т.к. автомобиль движется горизонтально, то сила тяжести компенсируется силой реакции опоры, а сила трения противодействует силе тяги: Fт - Fтр = ma. Силу трения найдем как произведения коэффициента трения k = 0.2, на массу m = 1 т = 1000 кг, на ускорение свободного падения g = 9.8 м/с^2. Сила тяги Fт = 4 Кн = 4000 кг*м/с^2.
Fт - Fтр = ma
Fт - kmg = ma
a = (Fт - kmg) / m = (4000 кг*м/с^2 - 0.2 * 1000 кг * 9.8 м/с^2) / 1000 кг = 2.04 м/с^2
Объяснение: