самого початку свого існування людина ігала за природними явищами, що відбувалися навколо нього. Природно, що первісну людину цікавили багато, незрозумілі йому процеси, які він не міг пояснити.

Звичайно ж, людство не може усвідомити всі явища одночасно, оскільки усвідомлення всього, що відбувається, відбувається поступово. Спочатку людина просто ігає, потім вона це робить більш усвідомлено, плавно переходячи до цілеспрямованих досліджень природних явищ, проводить різні досліди, з'ясовує причини і знаходить якісь закономірності. Ось так повільно, але впевнено, зароджувалася наука про природні процеси та явища навколишнього світу.
Поступово наукові знання у сфері природних явищ накопичувалися і розширювалися, тому їх довелося розділити окремі наукові напрями. Однією з таких важливих та цікавих наукових напрямів є фізика. Ця найдавніша природна наука вивчає загальні закономірності природи, їх закони руху, властивості та будову матерії.
А наука, яка поєднує всі знання про природу, отримала назву природознавства. Така наука, як біологія, займається дослідженнями, що відбуваються у живій природі. Зміни у літосфері, гідросфері та атмосфері вивчає географія. Хімія займається вивченням властивостей речовин та їх перетворенням. А астрономія акцентує нашу увагу на галактиках та міжгалактичних просторах.

Знання про структуру та поведінку різних об'єктів стали поштовхом для розвитку фізики, як науки. Завдяки за природними явищами було встановлено закони механічного руху тіл та планет. Практичне застосування фізики дозволило людству просунутися у технологічному розвитку. Адже без знань фізики неможливо здійснити та продовжувати розвивати сучасні технології.
Завдяки знанням законів електрики, людина створила різноманітні побутові та промислові прилади, за до законів заломлення та відображення світла суспільство просунулося у вивченні оптики, а з розумінням закономірностей теплових процесів було створено реактивні та автомобільні двигуни, парові турбіни тощо. Без добрих знань фізики навряд чи був би можливий запуск космічних апаратів у космос та висадка астронавтів на Місяці.

У світі існує безліч фізичних теорій, які можуть пояснити природу будь-яких фізичних явищ, оскільки вони пройшли випробування часом. Фізика протягом багатьох століть продовжує вивчати різні природні явища, як механічні, електричні, світлові, теплові і т.д. Ми дізналися завдяки фізиці про такі фізичні явища, як віддзеркалення світла, кипіння води, походження блискавки. Без фізики ми мали техніки, оскільки її закономірності є основою дій всіх технічних пристроїв.
І щоб надалі осягати істину про світ природи, необхідно мати фізичні знання та вивчати цю науку.
1)Любое тело, погруженное в жидкость, подвергается сжимающему и выталкивающему действию со стороны жидкости.
Представим такую ситуацию: ученый, владеющий современными приборами и мощным математическим аппаратом, решил вычислить силу, выталкивающую из жидкости погруженное в нее тело.
Он экспериментально установит, что на единицу поверхности тела, погруженного в жидкость с плотностью действует по нормали к поверхности сила гидростатического давления p, зависящая от глубины погружения h по определенному закону (gh) и не зависящая от ориентации поверхности.
Он сложит векторы сил давления, действующих на различные элементы поверхности тела и направленные по нормали к ним; для этого потребуется вычислить так называемый поверхностный интеграл от некоторой векторной функции по поверхности тела сложной формы. С современного математического аппарата и мощных компьютеров этот интеграл может быть вычислен. Но каково же будет изумление этого ученого, когда окажется, что полученный результат численно равен весу жидкост и в объеме погруженной части тела! Этот результат был получен греческим ученым Архимедом 2200 лет назад, причем в общем виде — для тел любой формы!
2)Когда сила Архимеда станет равна по модулю силе тяжести, тело перестанет всплывать и будет плавать на поверхности жидкости, частично находясь в ней. ... Тело тонет, если ρ>ρg (ρg−плотность жидкости).
ответ:2, 38.
Объяснение: