Уявлення про магнітне поле пояснює зв'язок між електрикою і магнетизмом. Джерелом появи магнітного поля є рухомі електричні заряди (струм). Магнітне поле виникає у просторі, довкола провідників зі струмом, подібно тому, як в просторі, довкола нерухомих електричних зарядів виникає електричне поле. Магнітне поле постійних магнітів також створюється електричними мікрострумами, що циркулюють всередині молекул речовини (гіпотеза Ампера).
Для описання магнітного поля вводять силову характеристику поля, аналогічну вектору напруженості електричного поля. Такою характеристикою є вектор магнітної індукції — {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B. Вектор магнітної індукції визначає сили, які діють на рухомі заряди в магнітному полі.
За напрям вектора {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B прийнято напрямок від південного полюсу S до північного полюсу N магнітної стрілки, яка вільно рухається в магнітному полі (як у компасі). Таким чином, за до такої стрілки, досліджуючи магнітне поле створене струмом чи постійним магнітом, можливо з деякою точністю уявити просторову структуру магнітного поля.
Лінії магнітної індукції завжди замкнені. Це означає, що магнітне поле не має магнітних зарядів. Силові поля, що наділені такими властивостями, називають вихровими.
Только 35% будут затрачены на полезную работу, остальные 65% будут расходоваться на нагрев и тд (случай двс, с турбиной аналогично) сам кпд - показатель эффективности действия механизма, определяемый как отношение работы, совершаемой механизмом, к работе, затраченной на его функционирование. к.п.д. обычно выражают в процентах. идеальный механизм должен был бы иметь к.п.д = 100%. однако во всех механических системах имеют место потери энергии, например, вызываемые трением движущихся частей. затраты работы никогда не равны результату, и потому к.п.д. всегда меньше 100% (хотя, например, у трансформаторов и других электрических устройств, у которых нет движущихся частей
Объяснение:
Уявлення про магнітне поле пояснює зв'язок між електрикою і магнетизмом. Джерелом появи магнітного поля є рухомі електричні заряди (струм). Магнітне поле виникає у просторі, довкола провідників зі струмом, подібно тому, як в просторі, довкола нерухомих електричних зарядів виникає електричне поле. Магнітне поле постійних магнітів також створюється електричними мікрострумами, що циркулюють всередині молекул речовини (гіпотеза Ампера).
Для описання магнітного поля вводять силову характеристику поля, аналогічну вектору напруженості електричного поля. Такою характеристикою є вектор магнітної індукції — {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B. Вектор магнітної індукції визначає сили, які діють на рухомі заряди в магнітному полі.
За напрям вектора {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B прийнято напрямок від південного полюсу S до північного полюсу N магнітної стрілки, яка вільно рухається в магнітному полі (як у компасі). Таким чином, за до такої стрілки, досліджуючи магнітне поле створене струмом чи постійним магнітом, можливо з деякою точністю уявити просторову структуру магнітного поля.
Лінії магнітної індукції завжди замкнені. Це означає, що магнітне поле не має магнітних зарядів. Силові поля, що наділені такими властивостями, називають вихровими.