Відповідь:
Бе́та-части́нки (рос. бета-частицы, англ. beta particles, нім. Betateilchen) — електрони й позитрони, які вилітають із атомних ядер деяких радіоактивних речовин при радіоактивному бета-розпаді. Напрям руху бета-частинок змінюється магнітними і електричними полями, що свідчить про наявність у них електричного заряду. Швидкості електронів досягають 0,998 швидкості світла. Бета-частинки іонізують гази, викликають люмінесценцію багатьох речовин, діють на фотоплівки. Потік бета-частинок називають бета-випромінюванням.
Бета-частинки — заряджені частинки, а тому інтенсивно взаємодіють з речовиною на всій довжині свого пробігу. Вони залишають за собою трек іонізованих атомів і молекул. При детектуванні в камерах Вільсона й бульбашкових камерах в магнітному полі, трек закручується, що дозволяє ідентифікувати бета-частинки за їхньою масою.
Відомо більш ніж 1500 ядер, що випромінюють бета-частинки при розпаді.
А́льфа-части́нка (α-частинка) — позитивно заряджена частинка, яка випромінюється ядрами деяких радіоактивних атомів. Потік α-частинок іноді називають α-променями. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів, тобто є ядром атома гелію 4He2+.
Альфа-частинки, маючи у своєму складі два протони та два нейтрони, є подвійними магічними ядрами, тобто відзначаються особливою стабільністю.
Альфа-частинки є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних ізотопів, таких як радій чи торій. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент на інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два та атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються під час альфа-розпаду, зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, урешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись на нейтральний атом гелію.
Пояснення:
P = m*g*v*sin(a), где m- масса тела, g-ускорение свободного падения, v - скорость движения по лестнице (вдоль), a - угол наклона лестницы относительно горизонта
Объяснение:
Мощность это работа в единицу времени:
P = A/t
Определим работу, совершаемую при подъёме по лестнице как изменение потенциальной энергии тела:
A = Eк-Ен = m*g*(Hк - Hн), где Hк и Hн - конечная и начальная высоты
Тогда мощность:
P = m*g * (Hк-Hн)/t = m*g* vв, где vв - вертикальная скорость
Если известен угол наклона лестницы к горизонту (а), можно выразить линейную скорость движения по лестнице из вертикальной:
v = vв / sin(a),
vв = v * sin(a)
Итого мощность движения по лестнице:
P = m*g*v*sin(a), где m- масса тела, g-ускорение свободного падения, v - скорость движения по лестнице (вдоль), a - угол наклона лестницы относительно горизонта
1. в 11. б
2. а 12. а
3. а 13. в
4. в 14. а
5. а 15. а
6. б 16. а
7. а 17. а
8. в 18. б
9. б 19. в
10. б 20. а