В оптиці спе́ктром (лат. spectrum — привид) називається сукупність монохроматичних випромінювань, що належать до складу складного випромінювання. Спектр випромінювання може описуватися графічною, аналітичною або табличною залежністю. Джерела випромінювання можуть мати суцільний, смугастий, лінійчатий спектр або спектр, що має суцільну та лінійчату складові.
Галузь фізики, яка вивчає оптичні спектри, називається спектроскопією. Прилади, якими вимірюються спектри, називаються спектрометрами.
Объяснение:
Смотри, и виписуй)
He⁴₂; Np=2- количество протонов в ядре; Nn=4-2=2- количество нейтронов в ядре.
Из справочника:
mp(масса протона)=1.007276 а.е.м(атомная единица массы)
mn(масса нейтрона)=1.008665 а.е.м
Mя(масса ядра)=4.0026 а.е.м.
Eсв=Δm*c²; Δm-дефект массы; c-скорость света в вакууме(3*10⁸ м/с);
Δm=(Np*mp+Nn*mn)-Mя;
Δm=(2*1.007276+2*1.008665)-4.0026=0.029282 а.е.м
1 а.е.м=1.66*10⁻²⁷ кг; Δm=0.029282*1.66*10⁻²⁷=4.860812*10⁻²⁹ кг;
Eсв=4.860812*10⁻²⁹ *(3*10⁸)²=4.37473*10⁻¹² Дж - энергия связи ядра He;
Eсв=4.37473*10⁻¹² Дж/(1.6*10⁻¹⁹ Кл)=27,3*10⁶ эВ=27.3 МэВ
ответ: Eсв=27.3 МэВ