У 1820 році Ерстед пропустив через провід електричний струм і підніс магнітну стрілку. Стрілка відхилилася. Якщо провід зі струмом діє на магніт, значить, навколо дротів зі струмом виникає таке ж поле, яке існує навколо природного магніту, припустив Ерстед. Висновки: 1)струм створює навколо себе циркуляцію магнітного поля, яка пропорційна силі струму. 2) напруженість поля уздовж окружності L = 2πR постійна по величині і направлена по дотичній до неї. 3) швидкість зміни електричного зміщення дорівнює щільності струму, яка, як вказав Ерстед, пропорційна напруженості циркуляції магнітного поля Н.
Пусть н=540м. p(низ) =100641п а. давление столба воздуха можно вычислить так же, как и столба жидкости: p=pgh. p - плотность воздуха, 1.29кг/м^3. внизу у нас давление обусловлено столбом воздуха высоты h (грубо говоря, толщина атмосферы) , а на верхушке башни высота столба h-н. таким образом, разница давлений будет p(низ) -p(верх) = pgн. таким образом, давление на верхушке башни равно p(низ) -pgн = 100641 - 1.29*9.8*540 = 93814.3 па. можно решить иначе. в школьном курсе есть такой факт: при подъеме на высоту 10 м, давление уменьшается на 1мм рт. ст. 1 мм рт. ст. = 133.3 па. таким образом p(верх) = р (низ) - (540/10)*133.3 =93442.8 па. различие в ответах объясняется неточностью утверждения "при подъеме на высоту 10 м, давление уменьшается на 1мм рт. ст. ", а также сильной зависимостью плотности воздуха от температуры. кстати, решение верно только в том случае, если принять плотность воздуха постоянной на всей высоте, что справедливо для таких малых высот.
