Объяснение:
Дано:
m = 800 г = 0,8 кг
p₁ = 1,6 кПа = 1600 Па
p₂ = 5·p₁ = 5·1600 = 8000 Па
p₃ = p₂/2 = 8000 / 2 = 4000 Па
ρ - ?
Пусть размеры бруска a×b×c
Тогда:
S₁ = a·b
S₂ =b·c
S₃ = a·c
Имеем:
p₁ = m·g / S₁; S₁ = m·g / p₁ = 0,8·10/1600 = 0,005 м²
p₂ = m·g / S₂; S₂ = m·g / p₂ = 0,8·10/8000 = 0,001 м²
p₃ = m·g / S₃; S₃= m·g / p₃ = 0,8·10/4000 = 0,002 м²
Решим систему:
a·b = 0,005
b·c = 0,001
a·c = 0,002
Получаем:
a = 10 см
b = 5 см
c = 2 см
Объем:
V = 10·5·2 = 100 см³
Плотность:
ρ = m/V = 800 / 100 = 8 г/см³
кажуть, що і. ньютон сам розповідав, як він зробив відкриття закону всесвітнього тяжіння. якось науковець гуляв яблуневим садом і побачив у денному небі місяць. у цей момент на його очах з гілки впало яблуко. саме тоді вчений подумав про те, що, можливо, це одна сила змушує яблуко падати на землю, а місяць залишатися на навколоземній орбіті.
згадуємо гравітаційну взаємодію
усі без винятку фізичні тіла у всесвіті притягуються одне до одного — це явище називають всесвітнім тяжінням або гравітацією (від латин. gravitas — вага).
гравітаційна взаємодія — взаємодія, яка є властивою всім тілам у всесвіті й виявляється в їхньому взаємному притяганні одне до одного.
наприклад, зараз ви і цей підручник взаємодієте силами гравітаційного притягання. однак у цьому випадку сили настільки малі, що їх не зафіксують навіть найточніші сучасні прилади. сили гравітаційного притягання сягають помітного значення тільки тоді, коли хоча б одне з тіл має масу, порівнянну з масою небесних тіл (чорних дір, зір, планет і їхніх супутників тощо).
гравітаційна взаємодія здійснюється завдяки особливому виду матерії — гравітаційному полю, яке існує навколо будь-якого тіла: зорі, планети, людини, книжки, молекули, атома тощо.