1) Выбираешь элемент
2) Находишь протоны Z Их число равно порядковому номеру элемента
3) Находишь число нейтронов N Чтобы их найти нужно из относительной массы элемента вычесть число протонов
4) Далее по формуле
ΔE = Δm * c², где Δm = (Z * mp + N * mn) - M ядра
5) Получаешь ты Δm. Казалось бы всё окей. Но ты получил значение в а.е.м. А нам надо в кг, поэтому берёшь получившееся значение в а.е.м. и умножаешь его на 1,66 * 10 в минус двадцать седьмой степени. Получается число с кг.
6) Возвращаемся к формуле
ΔE = Δm * c²
Умножаем и получаем ответ в джоулях
Объяснение:
Справка:
M ядра = 2,0141
mp = 1,00728
mn = 1,0087
c² = 9, 10 в шестнадцатой степени м²/с²
Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.
Кут падіння – кут між променем, що падає, та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Кут відбивання – кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Розрізняють дифузне (або розсіяне) і дзеркальне відбивання. Дзеркальна поверхня відбиває світло в цілком певному напрямку. При дифузному відбиванні світло розсіюється в усіх напрямках.
Закони відбивання:
– падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до відбиваючої поверхні в точці падіння;
– кут падіння дорівнює куту відбивання.
Хід променів при відбиванні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.
Крім світла, властивість відбиватися від перешкод має і звук. Прикладом цього явища є луна, яку ми можемо чути в горах.
1) В случае плавления
dQ=λ*m (2)
где m=2 кг, λ - удельная теплота плавления, для свинца λ=22,6 кДж/К
Процесс плавления происходит при постоянной температуре плавления Тпл=327 К, и подставляя (2) в (1), затем интегрируя, получаем:
ΔS=λ*m/Тпл=22,6*103*2/327=138,2 Дж/К
2) В случае охлаждения
dQ=c*m*dT (3)
где с - удельная теплоемкость, для свинца с=126 Дж/(кг*К)
Подставляя (3) в (1) и интегрируя в пределах от T1=600 K до T2=273 К получаем:
ΔS=с*m*ln(273/600)=126*2*ln(273/600)=-198,43 Дж/К