Методичні вказівки мають на меті до студентам у розв'язуванні задач з фізики за такими розділами фізики: механіка, механічні коливання та пружні хвилі; молекулярна фізика і термодинаміка; електростатика і постійний струм; електромагнетизм; геометрична і хвильова оптика, взаємодія світла з речовиною і теплове випромінювання; основи теорії твердого тіла, квантової, атомної і ядерної фізики. Змістом контрольних робіт є розв’язування певної кількості відповідних задач. Вміння розв’язувати задачі є одним з головних критеріїв оволодіння фізикою. І саме розв’язування задач викликає найбільші труднощі у студентів. Крім знання теорії, головним, що сприяє успіхові у розв’язуванні задач, є оволодіння спеціальними методами і прийомами при розв’язуванні певних груп задач. Саме на цьому зосереджено основну увагу в даному посібнику. Матеріал розділів поділено на параграфи. На початку кожного з них подано короткий перелік формул і законів, які стосуються розв’язування задач відповідної теми. Ці формули дозволяють студентові скласти уявлення про обсяг теоретичного матеріалу, який необхідно опрацювати, і можуть слугувати формальним апаратом для розв’язування задач. Далі наведено приклади розв’язування найтиповіших задач, в яких показано застосування фізичних законів і викладено методи і прийоми розв’язування. Для кожної контрольної роботи подано таблиці варіантів контрольних робіт та список підручників, які потрібно опрацювати для виконання відповідної контрольної роботи для студентів з одно-семестровою, двосеместровою і три-семестровою формою викладання предметів «Фізика» і «Загальна фізика». Методичні вказівки можуть бути використані студентами, аспірантами і викладачами.
физическими
величинами, которые
применяются в
• • • • • • • • (динамике)
. Это, например, мера гравитационных и
инертных свойств тела –
• • • • • (масса)
, мера действия одного тела на другое
в отношении возникновения ускорения –
• • • •(сила)
, мера действия одного
тела на другое в отношении совершаемого перемещения –
• • • • • • (?)
.
Динамика – это
• • • • • •(раздел)
физики, изучающий причины движения тел,
ставящий целью предсказать
• • • • • • • •(характер)
движения, если известны
действующие на тело силы и его начальные
• • • • • • •(значения)
: координаты
и
• • • • • •(величину ?)
скорости. Поскольку движение тел выглядит по-разному
с точек зрения различных
• • • • • • • • • • • • (систем отсчета)
, необходимо выбрать
такую
• • • • • • •(систему)
отсчёта, в которой законы динамики будут верны.
Развитие физики показало, что
• • • • • • • • • •(существуют)
так называемые
• • • • • • • • • • • •(инерциональные)
системы отсчёта, в которых любое тело, на которое
не действуют другие тела, будет вечно
• • • • • • • • •(сохранять)
свою скорость.
Это утверждение называется
• • • • • •(первым)
законом Ньютона и означает,
что при
• • • • • • • • • • (уравновешивании, компесации)
сил движение тела будет зависеть только
от его начальных условий – координат и вектора
• • • • • • • •(скорости)
.
Инерциальные системы отсчёта лишь
• • • • • • • •(справедливы )
при рассмотрении
свободных тел, а далее
• • • • • • • • • • • (?)
для любых тел. Именно в
инерциальных СО будут справедливы основные
• • • • • •(законы)
динамики.