При равномерном перемещении груза массой 12 кг по наклонной плоскости динамометр, прикрепленный к грузу, показывал силу 20 Н. Определите длину наклонной плоскости, если ее высота 30 см, а КПД равен 54 % .
Сколько бы я не мучил проекцию Кулоновской силы, верный ответ не выходит, поэтому пользоваться динамикой + кинематикой - гиблый вариант. зато есть другая идея - воспользуемся только законом сохранения энергии
примем за начало отсчета потенциальной энергии подножие плоскости, а потенциальной энергии взаимодействия зарядов - положение заряда q. тогда получим, что (учитываем, что расстояние от подножия плоскости до заряда q равно h/tgα)
m g h + (k q²)/h = (k q² tgα)/h + (m v²)/2
отсюда находим, что скорость в конце спуска равна
v = sqrt(2(gh + ( (kq²(1 - tgα))/(m h) )).
v = sqrt(2*(9.81+( (9*10^(9)*2.22*10^(-10)*(1-0.577))/0.423) ≈ 4.86 м/c
Відповідь:
За умови занурювання бруску з чавуну у склянку, що до країв заповнена водою, з неї прольється більше води ніж ха умови занурювання бруску з міді.
Пояснення:
Густина міді дорівнює 8,96 г/см^3.
Густина чавуну залежно від марки дорівнює від 7,0 г/см^3 до 7,8 г/см^3, візьмемо середнє значення у 7,4 г/см^3.
Густина чавуну меньша за густину міді, таким чином за умови рівної маси брусків, брусок з чавуну буде мати більший об'єм ніж брусок з міді.
Перевірка:
Припустимо, що обидва бруски мають масу у 10 грамів, у такому випадку брусок з чавуну буде мати об'єм:
10г / 7,4г/см^3 = 1,35 см^3,
а брусок з міді буде мати об'єм:
10г / 8,96г/см^3 = 1,13 см^3.
З розрахунків видно, що брусок з чавуну має більший об'єм ніж брусок з міді.
Що й потрібно було довести.
За умови занурювання бруску з чавуну у склянку, що до країв заповнена водою, з неї прольється більше води ніж ха умови занурювання бруску з міді.