але чому планети обертаються навколо сонця, чому супутники обертаються навколо планет, яка сила втримує космічні тіла на орбітах? одним із перших, хто це зрозумів, був ійський учений роберт гук (1635-1703). він писав: «усі небесні тіла мають притягання до свого центра, унаслідок чого вони не тільки утримують власні частини й перешкоджають їм розлітатися, але й притягають усі інші небесні тіла, що перебувають у сфері їхньої дії».
саме р. гук висловив припущення про те, що сила притягання двох тіл прямо пропорційна масам цих тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними. однак довести це йому не вдалося. це зробив і. ньютон, який і сформулював закон всесвітнього тяжіння:
між будь-якими двома тілами діють сили гравітаційного притягання (рис. 33.2), які прямо пропорційні добутку мас цих тіл і обернено пропорційні квадрату відстані між ними:
запис якого закону вам нагадує закон всесвітнього тяжіння? запишіть відповідну формулу.
гравітаційну сталу вперше виміряв ійський учений генрі кавендіш (рис. 33.3) у 1798 р. за крутильних терезів:
але чому планети обертаються навколо сонця, чому супутники обертаються навколо планет, яка сила втримує космічні тіла на орбітах? одним із перших, хто це зрозумів, був ійський учений роберт гук (1635-1703). він писав: «усі небесні тіла мають притягання до свого центра, унаслідок чого вони не тільки утримують власні частини й перешкоджають їм розлітатися, але й притягають усі інші небесні тіла, що перебувають у сфері їхньої дії».
саме р. гук висловив припущення про те, що сила притягання двох тіл прямо пропорційна масам цих тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними. однак довести це йому не вдалося. це зробив і. ньютон, який і сформулював закон всесвітнього тяжіння:
між будь-якими двома тілами діють сили гравітаційного притягання (рис. 33.2), які прямо пропорційні добутку мас цих тіл і обернено пропорційні квадрату відстані між ними:
запис якого закону вам нагадує закон всесвітнього тяжіння? запишіть відповідну формулу.
гравітаційну сталу вперше виміряв ійський учений генрі кавендіш (рис. 33.3) у 1798 р. за крутильних терезів:
Т=2*π*L/g^0,5
T2/T1=L2^0,5/L1^0,5
L2=4*L1
L2/L1=4
T1=1 c
T2=T1*(L2/L1)^0,5= 1*4^0,5=2 с